Ветерана з Волині, який втратив зір, підтримали рідні та громада: у Ковелі відкрили кафе «Мама Doner»

У місті Ковель подружжя Богдана та Анжели Супрунюків започаткувало власну справу, відкривши кафе «Мама Doner». Цей крок став для них не просто початком нового бізнесу, а символом нового етапу життя, який прийшов після важкого поранення Богдана на війні.

Історія родини Супрунюків, які родом із Каменя-Каширського, але три роки тому переїхали до Ковеля, сповнена випробувань. Богдан та Анжела познайомилися ще в юності, а п’ять років тому створили сім’ю. Ще до повномасштабного вторгнення вони мріяли про власну справу, проте війна внесла свої корективи у їхні плани.

У 21-річному віці Богдан, пройшовши через кілька відмов у військкоматі, все ж став на захист України. Після відступу російських військ від Києва він тимчасово працював у столиці, тоді як Анжела виїхала до Німеччини. У жовтні 2022 року Богдан отримав повістку і вирушив на службу, де пройшов через різні напрямки бойових дій, неодноразово отримуючи поранення.

Народження доньки та втрата зору

На травень 2025 року припадала дата народження їхньої доньки. Богдан планував взяти відпустку, аби бути поруч із дружиною. Однак 5 травня він перестав виходити на зв’язок. Спочатку Анжела намагалася заспокоїти себе, думаючи, що чоловік міг загубити телефон або розрядити батарею. Наступного дня вона дізналася страшну новину: Богдан важко поранений.

Він отримав численні поранення обличчя та пошкодження очей, перебуваючи тривалий час без свідомості. Паралельно, в цей складний для родини період, Анжела сама сіла за кермо та вирушила до Луцька народжувати. На світ з’явилася їхня донька, яку подружжя ще до народження обрало з кількох варіантів імен, прихиливши особливо улюблене ім’я Богдана – Олівія. «Олівія означає мир, надію», – розповіла Анжела.

Про народження доньки Богдан дізнався лише через три тижні, коли прийшов до тями після поранення. Надалі його чекали місяці лікування в різних клініках. Першу зустріч із маленькою Олівією, яка вже мала чотири місяці, Богдан пережив як один із найзворушливіших моментів у своєму житті. Довгий час, близько десяти місяців, він був повністю позбавлений зору. Нині Богдан розрізняє лише тіні та силуети. Лікарі не рекомендують нові операції, оскільки вони можуть призвести до повної втрати зору.

Попри всі пережиті труднощі, подружжя Супрунюків вирішило втілити свою давню мрію про власну справу. Вони побачили оголошення про продаж готового закладу харчування у Ковелі. Після огляду місця, вони зрозуміли, що це саме те, що їм потрібно. Першим кроком стало оновлення назви закладу. Раніше він називався «Папа Doner», але Богдан запропонував українізувати назву, перейменувавши його на «Мама Doner».

Анжела взялася за оновлення інтер’єру, замінивши яскраві кольори на більш теплі, створивши затишну атмосферу. Меню розширилося: окрім традиційної шаурми, з’явилися бельгійські вафлі та спеціальні пропозиції для дітей. Фінансування для старту бізнесу подружжя позичило, тож тепер вони поступово розвивають справу, плануючи поступово погасити заборгованість.

У кафе «Мама Doner» запроваджено особливу традицію: для військових тут завжди безкоштовна кава. Це невеличкий жест вдячності тим, хто захищає Україну. Заклад уже став популярним місцем зустрічі для ветеранів. Дізнавшись, що у Ковелі ветеран відкрив власну справу, вони прийшли підтримати Богдана та Анжелу, створивши спільноту взаємодопомоги та підтримки.

Кафе «Мама Doner» розташоване поблизу Універмагу. Тут відвідувачі можуть насолодитися смачною шаурмою, бельгійськими вафлями або просто зігрітися чашкою ароматної кави. Для Богдана та Анжели це лише початок. Вони мають амбітні плани щодо розвитку кафе, розробки нових ідей та поступового повернення до повноцінного, звичайного життя. Поруч із Богданом – його вірна дружина Анжела, їхня маленька донька Олівія та власна справа, яку подружжя з любов’ю будує разом.