Україна та ЄС: Угорський зашморг. Яка вимога гальмує вступ?

Україна та Угорщина досягли значного прогресу у переговорах щодо євроінтеграції, погодивши 10 із 11 вимог Будапешта.

Як повідомляє Суспільне, сторони змогли заручитися згодою щодо більшості питань, які раніше ставили угорську сторону на позицію блокування. Однак, залишається невирішеною одна ключова тема, проте це не завадило Угорщині дати зелене світло на відкриття першого переговорного кластера стосовно вступу України до Європейського Союзу.

Представництво меншин у парламенті: кам’яний спотик на шляху до ЄС

Незважаючи на загальний прогрес, питання представництва національних меншин у Верховній Раді України залишається предметом активних дискусій. Воно було тимчасово винесене за межі основного пакету домовленостей, однак Україна та Угорщина домовилися продовжити консультації. Для отримання правових роз’яснень щодо можливих механізмів реалізації до процесу планують залучити Раду Європи та ОБСЄ.

За інформацією джерел Суспільного, це питання може знову стати центральним вже в рамках першого переговорного кластера, що охоплює, зокрема, сферу прав людини. Існує ймовірність, що інші країни-члени ЄС також висуватимуть свої вимоги. Наприклад, Болгарія вже заявила про намір порушити тему захисту освітніх прав своєї національної меншини в Україні, що потенційно може ускладнити переговорний процес.

Найближчим часом посли Європейського Союзу мають узгодити переговорну позицію щодо першого кластера. Цей документ визначить перелік проміжних та кінцевих вимог до України, що стане своєрідним дорожнім картою для подальших переговорів. Варто зазначити, що у низці країн Євросоюзу вже успішно функціонують механізми представництва меншин, зокрема, через спеціальні квоти у парламенті. Ці приклади можуть стати орієнтиром для пошуку компромісних рішень.

Новий етап відносин: відблокування співпраці та практичний діалог

Нагадаємо, що після 17 місяців блокування, Угорщина врешті-решт погодилася розблокувати подальший рух України до ЄС. Це відкриває двері до переговорних кластерів, хоча й не гарантує миттєвого вступу. В українській столиці це рішення розглядають як результат багатогранної дипломатичної роботи та досягнутих домовленостей щодо чутливого питання прав угорської меншини на Закарпатті. Раніше саме це питання використовувалося як привід для накладання вето на євроінтеграційні прагнення України.

Радник Офісу Президента Михайло Подоляк підкреслив, що це рішення знаменує початок нового етапу у відносинах між Україною та Угорщиною. Замість стратегії блокувань, наразі формується формат практичного діалогу. Він також висловив переконання, що врегулювання спірних питань за столом переговорів може закласти основу для більш стабільного та плідного партнерства. Крім того, Подоляк наголосив на важливості гарантій безпеки для України та інших країн Європи, які мають бути закріплені юридично.