Відновлення Києво-Печерської лаври: перспективи та масштаби руйнувань
Києво-Печерська лавра, духовний та культурний центр України, може потребувати близько двох років для повного відновлення після нещодавньої російської атаки. Таку оцінку озвучив генеральний директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко 16 червня. Трагічна подія, що сталася внаслідок влучання російського безпілотника, завдала значних пошкоджень історичним будівлям та експонатам.
Успенський собор: епіцентр руйнувань
Найбільшого удару зазнав Свято-Успенський собор – головний храм комплексу. Пожежа, яка виникла після влучання, охопила понад 80% даху, проте завдяки злагодженим діям рятувальників вдалося уникнути поширення вогню всередину. Особливу небезпеку становив 25-метровий іконостас, просякнутий оліфою та фарбами. Його збереження, як зазначив Максим Остапенко, було найвищим пріоритетом, адже його полум’я було б практично неможливо загасити. Цей іконостас є найбільшим в Україні.
В першу годину після атаки було екстренно демонтовано та винесено найцінніші експонати, аби убезпечити їх від подальших пошкоджень. Незважаючи на масштаби руйнувань, передбачається, що Успенський собор зможе бути відкритий для богослужінь вже за кілька місяців.
Масштаби пошкоджень: не лише собор
Руйнівний удар не обмежився Соборним храмом. За оцінками фахівців, пошкодження виявлено в десятках інших пам’яток на території заповідника. Серед них: Ковнірівський корпус, трапезна палата з храмом Антонія і Феодосія Печерських, друкарня Києво-Печерської лаври, вежа Іоанна Кущника та церква преподобного Феодосія.
Окрім об’єктів самого заповідника, постраждали й культурні установи, розташовані на його території. Зокрема, уламки та ударні хвилі пошкодили скарбницю Національного музею історії України, Музей книги та друкарства України, Національну історичну бібліотеку, Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв, а також фондосховища Національного музею народної архітектури та побуту України. На башті був збитий хрест, пошкоджено маківку та частину купола.
Відновлення: державна підтримка та міжнародні зусилля
Після оцінки ситуації до Лаври прибули представники найвищого керівництва держави: Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Уряд наголосив на забезпеченні фінансування відновлювальних робіт, до яких також готові долучитися українські бізнесмени та меценати. Україна вже ініціювала відповідні процедури в межах ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів для залучення експертної допомоги та ресурсів.
Історичний контекст
Києво-Печерська лавра, заснована в XI столітті, є одним з найдавніших та найважливіших православних монастирів Східної Європи. Вона відігравала ключову роль у формуванні української культури, писемності та духовності. Лавра пережила багато історичних потрясінь, включаючи вторгнення, війни та окупації, щоразу демонструючи стійкість та несхитність. Цього разу, в умовах агресії, яка поставила під загрозу не лише матеріальні цінності, а й саму ідентичність українського народу, відновлення Лаври стає символом незламності духу та віри в майбутнє.
