Львівський апеляційний суд знову розглядає справу про можливе бюджетне розкрадання, пов’язане з ремонтом дороги, де фігурує компанія “АМіЛа”, що належить депутату Волинської обласної ради Роману Микитюку. Йдеться про капітальний ремонт автошляху, проведений у 2018 році на території тодішнього Турійського району. Через рік з’ясувалося, що дорожніх знаків та огороджень, зазначених у кошторисі та оплачених державою на понад 300 тисяч гривень, на місці не виявили.
Справи стосуються двох посадовців замовника — Волинської обладержадміністрації. Їх звинувачували у пособництві та службовому підробленні, проте вони були визнані невинними. Це вже не перше коло судових розглядів: справа пройшла через численні апеляції, двічі досягала найвищої судової інстанції, і наразі знову опинилася на розгляді у Львівському апеляційному суді. Інформація про це стала відома з ухвали суду від 4 травня 2026 року.
Закупівля та виявлені невідповідності
27 вересня 2018 року Департамент інфраструктури та туризму Волинської ОДА та ТОВ “АМіЛа” підписали договір про капітальний ремонт місцевої дороги “Задиби-Клюськ” (окремими ділянками) вартістю 14 мільйонів гривень. Керівником компанії-підрядника є Роман Микитюк, що має чотири скликання досвіду депутатства у Волинській облраді. До кінця 2018 року роботи були прийняті, а кошти — виплачені.
Проте вже восени 2019 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Слідство встановило, що у підписаних актах виконаних робіт значаться дорожні знаки та бар’єрні огородження (відбійники) на суму понад 319 тисяч гривень, тоді як на дорозі відсутні.
Судові перипетії та версії сторін
Основні обвинувачення були висунуті двом посадовцям Волинської ОДА: провідному інженеру відділу технагляду Назару Гацю та провідному інспектору Віктору Кордонцю. Їх звинувачували у пособництві службовим особам компанії “АМіЛа” у заволодінні бюджетними коштами та у службовому підробленні. Підрядник, Роман Микитюк та його працівники, у цій справі фігурували як свідки.
Представники компанії “АМіЛа” на суді стверджували, що дорожнє обладнання, яке було вказане в актах, встановлювалося, але згодом вимушене було демонтуватися. Причиною цьому, за словами Микитюка, були недоліки проєктувальних робіт. Зокрема, через інтенсивний рух вантажівок дорожнє покриття почало руйнуватися, що призводило до провалювання в ями встановлених відбійників. Через це, за версією підрядника, знаки та огородження доводилося знімати та знову встановлювати, а також укріплювати узбіччя й покриття. Загалом, за твердженнями компанії, демонтаж та повторний монтаж виконувалися неодноразово.
Обвинувачення, натомість, наполягало, що роботи з демонтажу були фіктивними, проведені вже під час досудового розслідування, аби створити видимість виконання договору та уникнути відповідальності.
Виправдувальний вирок та його оскарження
Суддя Ярослав Артиш, розглядаючи справу, зазначив, що прокурор не надав достатніх доказів, які б обґрунтовували факт будь-яких збитків державному бюджету чи заволодіння коштами з боку підрядника. Відсутність підозр щодо будь-кого з посадовців “АМіЛа” у вчиненні злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України, призвела до виправдувального вироку. Суд дійшов висновку, що обвинувачення не змогло довести наявності умислу на заволодіння коштами чи фактичного завдання шкоди бюджету.
У 2022 році Луцький міськрайонний суд виніс виправдувальний вирок, звільнивши представників ОДА від звинувачень за обома статтями.
Прокуратура не погодилася з таким рішенням і подала апеляцію, стверджуючи, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказам сторони обвинувачення, а зосередився лише на свідченнях обвинувачених та свідків. У лютому 2023 року Волинський апеляційний суд залишив виправдувальний вирок у силі.
Проте у вересні того ж року Верховний Суд скасував це рішення, вказавши на неповноту дослідження доказів, зокрема матеріалів негласних слідчих дій та висновків експертиз. Справу направили на новий розгляд.
Рівненський апеляційний суд, куди було передано справу, у травні 2025 року також залишив у силі виправдувальний вирок. Проте менш ніж за рік, у 2026-му, Верховний Суд знову скасував ухвалу апеляційного суду. В судовій постанові зазначалося, що попередній апеляційний суд проігнорував вказівки Верховного Суду щодо необхідності оцінки низки вагомих доказів. Серед них — матеріали негласних слідчих дій, протоколи зняття інформації з телекомунікаційних мереж, протокол огляду місця події, висновки семантико-лінгвістичної експертизи змісту розмов між обвинуваченим та директором ТОВ “АМіЛа”, а також судові будівельно-технічна та економічна експертизи, які доводили факт спричинення збитків Департаменту інфраструктури Волинської ОДА на суму 319 223,75 грн.
Наразі справа передана на розгляд до Львівського апеляційного суду.
Довідка про компанію “АМіЛа”
ТОВ “АМіЛа” зареєстровано у 1997 році в Турійську. Основним видом діяльності компанії є лісопильне та стругальне виробництво, але вона також займається будівництвом доріг. Варто зазначити, що наприкінці 2024 року компанія потрапила до чорного списку Антимонопольного комітету України. Її разом із Ковельським ШБУ №63 викрили у змові під час проведення 16 тендерів на будівництво, ремонт та утримання доріг. Раніше видання “Сила правди” також повідомляло про те, як компанії, пов’язані з депутатами Волиньради, отримали майже 200 гектарів землі за результатами аукціонів.
