На Рівненщині існує унікальне геологічне утворення – Базальтові стовпи, де скельні масиви набули незвичної, багатогранної форми. Замість звичних брил – щільно розташовані вертикальні колони, що нагадують велетенський кам’яний орган. Їхня правильна геометрична форма викликає сумніви щодо природного походження, але насправді це результат вулканічної активності, що відбувалася мільйони років тому.
Базальтові стовпи розташовані в Рівненському районі, біля сіл Берестовець, Іваничі та Базальтове. Колишня назва останнього – Янова, або Іванова, Долина. Ця територія оголошена геологічним заказником «Базальтові стовпи» і вважається природним архітектурним шедевром.
Як давній вулкан створив унікальні колони
Формування Базальтових стовпів пов’язане з виверженням вулкана. Розплавлена лава, розтікаючись, поступово охолоджувалася. У процесі стиснення в ній утворювалися рівномірні тріщини, що призвело до формування окремих стовпів. Геологи відносять ці базальтові утворення до давнього вулканічного комплексу Волині, вік якого, за сучасними дослідженнями, становить приблизно 580–567 мільйонів років.
Особливості Базальтових стовпів
Характерною рисою Базальтових стовпів є їхня багатогранність. Колони мають від чотирьох до восьми граней, хоча найчастіше зустрічаються шестигранні. Товщина окремих колон сягає 0,6–1,2 метра, а висота – до 30 метрів. Подібні геологічні утворення трапляються лише в небагатьох місцях світу, зокрема їх порівнюють із вулканічними ландшафтами Італії, Ісландії чи Гавайських островів.
Івано-Долинське родовище базальтів, де розташовані стовпи, має запас близько 10 мільйонів кубічних метрів. Приблизно 95% родовища становлять монолітні базальти, а близько 5% – стовпчасті. Площа пам’ятки становить 0,8 гектара, а протяжність відслонень – приблизно 180–230 метрів.
За офіційними даними, висота стовпів варіюється від 3 до 22 метрів, хоча туристичні джерела згадують окремі виходи до 30 метрів. Вважається, що цим утворенням близько 570–580 мільйонів років.
Промисловий розвиток та сучасний вигляд
Промисловий видобуток базальту на цій території розпочався пізніше. Значний поштовх розвитку промисловості надало рішення польського уряду у 1928 році. Було прокладено залізницю до Костополя, збудовано житло для працівників кар’єрів. Базальт транспортували баржами річкою Горинь.
Базальтова бруківка з Рівненщини використовувалася для облаштування вулиць у європейських містах, таких як Париж, Лондон, Брюссель, Варшава та Відень, а також для дорожнього покриття на Волині. Івано-Долинське родовище продовжує розроблятися, ліцензія на користування надрами чинна до 2037 року.
Сьогодні видобуток переважно ведеться відкритим способом. Частина старих кар’єрів затоплена, утворивши мальовничі озера зі смарагдовою водою. Контраст чорних базальтових колон та бірюзової води створює надзвичайно фотогенічні краєвиди, що приваблюють туристів. Офіційно статус природоохоронної території ця ділянка отримала у 1972 році, а геологічна пам’ятка місцевого значення «Базальтові стовпи» зареєстрована рішенням облвиконкому від 22 листопада 1983 року.
Подібні базальтові утворення також існують на Закарпатті, біля села Кольчино. Проте рівненські стовпи вважаються найвідомішими в Україні. Варто пам’ятати про безпеку, оскільки кар’єри залишаються діючими, а береги затоплених водойм – крутими та небезпечними.
