"Бабуся завжди готувала": Глава УГКЦ про великодні традиції дитинства.

Традиції українського Великодня: духовне оновлення та народні звичаї

Великдень, одне з найважливіших свят у християнському календарі, завжди асоціювався з глибоким духовним оновленням та багатими народними традиціями. Його святкування тісно пов’язане з приходом весни, пробудженням природи, що символізує воскресіння та новий початок.

Пробудження природи та домашні клопоти

Архієпископ Святослав, глава Української греко-католицької церкви, пригадує, як напередодні Великодня у його домі панувала особлива атмосфера готування. “Завжди прибирали подвір’я, білили дерева, усе мало бути прикрашене. Моя бабуся вирощувала квіти, а також прала на свято усі вишиванки”, – розповідає він. Ці, здавалося б, буденні домашні клопоти віддзеркалювали глибокий смисл приготування до свята. Це був час, коли вважалося, що все повинно сяяти чистотою, як і душа, що готується до зустрічі з Воскреслим Христом.

Особливої уваги надавали вишиванкам. “Я пригадую, що Великдень завжди був днем вишиванок. На великий піст моя бабуся завжди ховала усі вишиванки, усе світле, що було в нашому домі. Перед Великоднем це все пралося. А коли приходив Великдень, це все знову урочисто займало свої місця. Це був момент невимовної краси, естетичної, культурної складової, яка формує світогляд молодої людини”, – ділиться спогадами отець Михайло Квасюк, священник храму святих Кирила і Методія у Львові. Переодягнути святкові, чисті вишиванки означало вдягнути на себе оновлення, святковість, радість.

Тривалість великоднього періоду: не три дні, а тиждень

Цікаво, що, на відміну від поширеної думки, великодні свята тривають значно довше, ніж звичні три дні. Отець Михайло Квасюк пояснює, що цей період розпочинається з неділі Воскресіння Христового і триває цілий тиждень, до наступної неділі, яка відома як Антипасха, або “другий Великдень”, що означає завершення пасхального періоду.

“Воскреслий Христос, свято завжди було пов’язане з радістю”, – підкреслює Блаженніший Святослав. Ця радість, народжена з віри в перемогу життя над смертю, пронизує усі великодні звичаї. Ці звичаї, пов’язані з господарськими клопотами, віддзеркалювали той глибокий духовний процес приготування, коли Великдень сприймався як “новий початок, перезапуск твого життя. Це новий етап, нагода лишити щось позаду, ввійти в якесь оновлення”.

Практичні аспекти святкування у 2026 році

У 2026 році Великдень в Україні припадатиме на 12 квітня. Традиційно, 11 та 12 квітня українці відвідуватимуть церкви для освячення великодніх кошиків. Інформація про графіки освячення пасок для різних міст та районів буде опублікована заздалегідь.

Важливою деталлю є те, що комендантська година, запроваджена у зв’язку з безпековою ситуацією, залишатиметься чинною у більшості регіонів. Однак, задля забезпечення можливості вірянам взяти участь у богослужіннях, у деяких містах можуть бути передбачені певні послаблення, зокрема, дозволені нічні богослужіння або часткове скорочення обмежень. Це свідчить про прагнення держави та церковних установ зберегти духовний вимір свята, адаптувавши його до сучасних реалій.