На Волині школи в негазифікованих громадах опалюють твердим паливом та торфобрикетами, відчуваючи дефіцит кочегарів через мобілізацію

Волинь готується до опалювального сезону: понад 80% шкільних котелень працюють на твердому паливі

У Волинській області опалювальний сезон вже розпочато у 284 закладах дошкільної освіти та 292 закладах загальної середньої освіти. Це більше ніж дві третини від загальної кількості освітніх установ області. Незважаючи на осінні канікули, в окремих приміщеннях навчальних закладів вже відчувається сирість, що й зумовило дострокове включення опалення.

Загалом, заклади освіти Волині опалюють 684 котельні. Переважна більшість із них, понад 80%, працюють на твердому паливі. Ще 108 закладів освіти використовують пічне опалення.

Про це Суспільному повідомив начальник обласного управління освіти і науки Волині Роман Поліщук.

Як школи на Волині забезпечують тепло

У малокомплектній школі села Пожарки Луцького району, яка не має централізованого опалення, функціонує котельня на торфобрикетах. Директорка навчального закладу Тетяна Павлюк розповідає, що на повний 8-годинний робочий день залучено трьох кочегарів. Паливо, торфобрикети, завозить гуманітарний відділ за попередньо поданими заявками. На весь опалювальний сезон школі необхідно близько 70 тонн торфобрикету.

Вчителька початкових класів Марія Сіжук щодня перед уроками перевіряє температуру в класах, зазначаючи, що для комфорту учнів вона має бути не нижче 20 градусів.

Микола Сіжук, кочегар з 10-річним стажем, розповідає, що його робота починається о 4-ій ранку. Понад рік тому шкільна котельня почала опалювати не лише школу, а й сусідній дитсадок. В середньому на добу використовується 350 кілограмів торфобрикетів. Він також зазначив, що один котел є робочим, а інший – запасним. При відсутності електроенергії використовується генератор.

Пожарківська гімназія, де навчається понад 70 учнів, розпочала опалювальний сезон 20 жовтня. Твердопаливні матеріали було заготовлено ще в липні.

Проблеми з персоналом та фінансуванням

У Городоцькій гімназії-філії «Прилісненського ліцею» на Камінь-Каширщині навчається 82 учні. Директорка Галина Філюк повідомила, що після термомодернізації вдалося заощадити на закупівлі твердого палива. Цього сезону закладу потрібно 85 тонн торфобрикету, а дрова використовуються лише для розпалювання.

Однією з нагальних проблем цього опалювального сезону стало комплектування котельнь персоналом. Через мобілізацію троє чоловіків, які раніше працювали кочегарами у Прилісненському ліцеї, були призвані до війська. Завідувачка господарства Людмила Неродик зазначає, що через це на котельнях змушені працювати жінки, які не завжди мають змогу рубати дрова. Натоплення приміщень, щоб до 8-ї ранку температура досягла необхідного рівня, є пріоритетом.

Наталія Слупачик, начальниця гуманітарного відділу, повідомила, що заклади освіти Камінь-Каширського району фінансуються автономно, отримуючи кошти на закупівлю палива. На опалювальний сезон 2026-2027 років виділено близько 3 мільйонів гривень.

Незважаючи на це, бракує кваліфікованих операторів котелень. Ініційовано запит до облдержадміністрації щодо надання статусу критичної інфраструктури 10 місцевим закладам загальної середньої освіти.

Роман Поліщук, керівник обласного управління освіти і науки, зазначив, що статистика щодо нестачі операторів не ведеться. Проте, близько 10 закладів на тиждень отримують погодження на бронювання фахівців, зокрема кочегарів, завдяки наданню статусу критичності.