Жорстока донька на Волині: систематично била власну матір. Суд виніс вирок.

Рецидивістка за домашнє насильство: вирок 48-річній жительці Ковельщини

Жінка, яка вже мала судимості, постала перед судом за систематичне домашнє насильство щодо власної матері. Прокурори Ковельської окружної прокуратури домоглися визнання її винною за статтею 126-1 Кримінального кодексу України. Вирок у цій справі — 1 рік та 9 місяців позбавлення волі.

За інформацією Відділу інформаційної політики обласної прокуратури, злочинні дії 48-річної мешканки села Тур Ковельського району не припинялися навіть після звільнення з місць позбавлення волі. Своєму найближчому родичу, матері, вона завдавала не лише психологічних, а й фізичних страждань. Жінка систематично ображала, принижувала, а іноді й била матір, при цьому неодноразово виганяла її з власного дому.

Факти свідчать про те, що кривдниця продовжувала свою жорстоку поведінку, незважаючи на попередні притягнення до адміністративної, а також і до кримінальної відповідальності. Це свідчить про небезпечну тенденцію та відсутність каяття з боку обвинуваченої.

Фізичне та психологічне насильство, постійний страх, який відчувала потерпіла, значно погіршили її якість життя та стали причиною глибоких душевних страждань. Історія цього випадку підкреслює серйозність проблеми домашнього насильства, яке часто залишається прихованим у чотирьох стінах, але залишає невидимі, але глибокі рани.

Контекст проблеми домашнього насильства в Україні

Домашнє насильство — це серйозна соціальна проблема, яка, на жаль, залишається актуальною для України. Стаття 126-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за домашнє насильство, була введена для того, щоб належним чином карати винних та захистити постраждалих. Вона охоплює як фізичне, так і психологічне, сексуальне та економічне насильство, що вчиняється членами сім’ї чи близькими особами.

За даними Національної поліції України, кількість звернень щодо домашнього насильства залишається високою, хоча експерти зазначають, що багато випадків залишаються невиявленими через страх постраждалих або стигматизацію. Важливим кроком для протидії цьому явищу є підвищення обізнаності суспільства, забезпечення ефективної роботи правоохоронних органів та надання комплексної допомоги постраждалим, яка включає психологічну, юридичну та соціальну підтримку.

Цей випадок демонструє, що навіть після попередніх покарань, деякі особи продовжують чинити насильство, що ставить питання про необхідність більш жорстких заходів впливу та ефективніших програм ресоціалізації.