Як підтримати тих, хто втратив кохання через війну у День закоханих
День Святого Валентина традиційно асоціюється зі щастям та коханням. Однак для багатьох українців, чиї близькі стали жертвами війни, це свято несе лише біль і душевні страждання.
Складні емоції вдів та коханих загиблих воїнів
У соціальній мережі Threads жінки, які втратили своїх чоловіків, діляться тим, як плануютьПровести цей день. Каріна, чий чоловік загинув, повідомила, що вона придбає найкрасивіші квіти і віднесе їх на могилу коханого. Адже протягом 10 років він дарував їй квіти на День закоханих, а тепер настав її черговий. Інша жінка, Соломія, дружина бійця, який зник безвісти, планує відпустити в небо повітряну кульку-серце з написом про свою мрію знову його побачити. Вона досі вірить, що він живий, попри всі чутки про його загибель. Третя користувачка, Марія, не зможе навіть вийти з дому, оскільки не хоче бачити щасливих пар, які отримують букети від своїх коханих.
Як підтримати людей у горі
Психологині проєкту «Гідна» Анна Грубая та Катерина Тімакіна, фахівчиня з психічного здоров’я у Veteran Hub, пояснюють, що 14 лютого особливо болісно для тих, хто переживає втрату близької людини. У такі дати спогади про стосунки та теплі моменти минулого стають ще гострішими.
Фахівчині наголошують, що підтримка має полягати не в порадах чи спробах “розрадити”, а в уважному ставленні до потреб самої людини. Необхідно запитати, як вона хоче провести цей день і чим ви можете допомогти. Важливо дати їй простір для вільного вираження емоцій та горя, не намагаючись “розвеселити” чи “зарадити”.
Навіть просте виявлення уваги та присутність поруч можуть стати цінною підтримкою для тих, хто переживає втрату.
Пошана до особистого простору
Психологині також відзначають складне питання публікацій у соцмережах. З одного боку, людям не можна забороняти радіти і ділитися своїми стосунками. Однак важливо залишатися чутливими до реалій війни та горя оточуючих.
Фахівчині радять розміщувати особисті публікації з повагою до тих, хто переживає втрату, уникаючи демонстративності та “ярмарку щастя”. Перед публікацією варто запитати себе, чого саме ми хочемо цим досягти.
Війна та втрати не оминули жодну сімʼю в Україні. День закоханих для багатьох став болісним нагадуванням про те, чого вони позбавлені. Тому так важливо виявляти уважність і чуйність до їхнього болю, надаючи підтримку та розуміння.
