Верховний Суд залишив у силі рішення першої інстанції, яке зобов’язує комунальне підприємство «Луцькводоканал» відшкодувати майже 8,3 мільйона гривень за загибель риби у річці Стир, що сталася влітку 2020 року. Раніше апеляційний суд зменшив суму стягнення майже в 13 разів, визнавши частину збитків непідтвердженими.
Згідно з постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2026 року, у травні-липні 2020 року з очисних споруд «Луцькводоканалу», розташованих у селі Липляни, у річку Стир потрапило понад 1,5 мільйона кубометрів недостатньо очищених стоків. 25 червня 2020 року біля мосту в селі Княгининок було виявлено 53 мертві рибини дев’яти видів.
За інформацією видання «Сила правди», на той час директор водоканалу Віктор Гуменюк стверджував, що не знає про злив нечистот і загибель риби, а очисні споруди нібито впоралися зі зливовими водами. Однак судова експертиза встановила, що причиною загибелі риби стали саме скиди з очисних споруд: мул і слиз у стічних водах закупорили рибі зябра. За наднормотивний скид підприємство вже сплатило понад 95 тисяч гривень штрафу.
Розрахунок збитків та судовий процес
У грудні 2025 року Волинська обласна прокуратура звернулася до суду з позовом про стягнення з «Луцькводоканалу» майже 8,3 мільйона гривень збитків. Державна екологічна інспекція розрахувала ці збитки за методикою 1995 року. Кількість загиблої риби, виявленої на ділянці площею 600 квадратних метрів, було екстрапольовано на всю досліджувану частину річки завдовжки понад 7 кілометрів. Таким чином, у розрахунку фігурувало понад 15 тисяч загиблих рибин.
За саму рибу було нараховано понад 650 тисяч гривень збитків, ще понад 7,6 мільйона гривень – за потомство, яке вона могла б дати. Найбільшу суму, понад 5,2 мільйона гривень, становили збитки за ймовірне потомство щук, чотирьох загиблих рибин цього виду було знайдено на дослідженій ділянці.
У травні 2026 року Господарський суд Волинської області зобов’язав «Луцькводоканал» відшкодувати майже 8,3 мільйона гривень. Підприємство оскаржило це рішення, наполягаючи, що збитки слід розраховувати лише на основі фактично виявленої риби на площі 600 квадратних метрів.
Північно-західний апеляційний господарський суд у Рівному частково задовольнив скаргу підприємства, зменшивши суму стягнення майже в 13 разів. Судді не врахували збитки за потомство, посилаючись на брак у матеріалах справи даних про частку самок, їхню плодючість та виживання ікри.
Рішення Верховного Суду
Касаційну скаргу подала Рівненська обласна прокуратура. Верховний Суд розглядав питання щодо правомірності методики підрахунку збитків. Колегія суддів зазначила, що ключовими показниками є площа ділянки, кількість і види загиблої риби. Інші показники, згідно з методикою, є середніми біологічними величинами для відповідних видів риб і не потребують окремого вимірювання на загиблій рибі.
29 жовтня 2026 року Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив чинним рішення першої інстанції, яке зобов’язує «Луцькводоканал» сплатити майже 8,3 мільйона гривень. Постанова набрала законної сили і не підлягає оскарженню. Крім того, підприємство мусить сплатити майже 199 тисяч гривень судового збору за розгляд касаційної скарги.
Луцький міськрайонний суд раніше звільнив від кримінальної відповідальності начальника цеху насосних та очисних станцій каналізації «Луцькводоканалу» Ігоря Боярчука, якому інкримінували порушення правил охорони вод. Попри те, що злиття брудної води у річку Стир призвело до масового мору риби, обвинувачений уник покарання через закінчення строків давності справи.
