Питання, скільки шкіл працює у Луцьку, здавалося б, має просту відповідь. Але насправді все складніше: після адміністративної реформи місто об’єднало навколо себе десятки навколишніх сіл, а традиційні “школи” та “гімназії” за останні роки масово перейменували на ліцеї. Тож щоб зрозуміти реальну картину, варто розібратися не лише в цифрах, а й у структурі освітньої мережі громади.
Скільки закладів середньої освіти в Луцькій громаді
Наразі Луцька громада налічує 38 закладів загальної середньої освіти. Ця цифра охоплює не тільки міські школи, а й навчальні заклади сіл, що входять до складу об’єднаної територіальної громади після реформи децентралізації. Тобто коли говорять “школи Луцька”, часто мають на увазі саме мережу громади в цілому, а не лише заклади в межах міської забудови.
Як школи стали ліцеями
Якщо кілька років тому в Луцьку існував звичний поділ на школи, гімназії та ліцеї, то сьогодні ситуація змінилася. У межах реформи Нової української школи 13 міських шкіл та дві гімназії – №4 імені Модеста Левицького та №18 – отримали статус ліцеїв. Серед перейменованих закладів опинилися колишня спеціалізована школа №1, загальноосвітня школа №2, школа №5, навчально-виховні комплекси №9, №10, №22, №24, а також школи №11, №15, №23, №25 та інші. Це не просто зміна вивіски: статус ліцею передбачає інший підхід до профільного навчання у старших класах, що відповідає новим освітнім стандартам.
Скільки учнів навчається в школах громади
У 2025–2026 навчальному році в закладах середньої освіти Луцької громади навчається майже 30 тисяч школярів. При цьому проєктна спроможність усіх закладів розрахована лише на 27,8 тисячі місць. Різниця відчутна – і саме вона пояснює проблему переповненості, з якою зіткнулася значна частина міських шкіл.
Де найбільша скупченість учнів
За даними департаменту освіти Луцької міської ради, 18 із 38 закладів середньої освіти набрали більше дітей, ніж передбачають нормативи. Серед найбільш переповнених – ліцеї №1, №2, №8, №14, №23, №25, №27, а також гімназія №5. У середньому міські школи Луцька перевантажені на 19%.
Особливо показовий приклад – Заборольський ліцей №32, розрахований на 250 місць, але фактично навчаючий 645 дітей. Реконструкцію закладу розпочали ще у 2019 році саме для розширення, проте у 2022 році договір із підрядником розірвали через різке зростання вартості робіт, тож проблема досі не вирішена.
Найбільш “гарячі” за переповненістю райони міста – 55-й мікрорайон, Теремно, 40-Б мікрорайон та зона вулиці Львівської. Саме тут дефіцит місць у школах відчувається найгостріше.
Де, навпаки, учнів бракує
Протилежна ситуація – у чотирьох закладах громади, наповненість яких менша за половину проєктної потужності:
- Клепачівська гімназія №35;
- Одерадівська гімназія №37;
- Шепельська гімназія №39;
- Луцька гімназія №19.
Показовий приклад – гімназія №19, розрахована на 900 учнів, але фактично навчає лише 284 дитини. При цьому неподалік розташований переповнений ліцей №10, де кількість учнів перевищує норму на 170 осіб. Ситуація ілюструє нерівномірний розподіл навантаження між закладами навіть у межах одного міста.
Загалом сільські школи громади, за винятком Заборольського ліцею, залишаються недозаповненими – в середньому вони наповнені лише на 77%, тоді як міські заклади стабільно перевантажені.
Чому виникає дисбаланс
Нерівномірна наповненість шкіл – типова проблема для міст, що активно розбудовуються. Нові житлові мікрорайони приваблюють молоді сім’ї з дітьми, тоді як старі школи в центральних чи менш популярних районах поступово втрачають контингент. Додатковий фактор – репутація конкретного закладу: батьки нерідко обирають школу не за територіальним принципом, а виходячи з рейтингів, профільних класів чи відгуків, що й створює перекоси у наповненості.
Що це означає для міста
Проблема переповненості шкіл – не просто статистична цікавинка, а виклик для міської інфраструктури. Перевантажені класи впливають на якість освітнього процесу, змушують заклади працювати у дві зміни та ускладнюють індивідуальний підхід до учнів. Водночас недозаповнені сільські школи громади потребують інших рішень – можливо, оптимізації мережі чи додаткових стимулів для залучення дітей.
Освітня мережа Луцької громади сьогодні – це 38 закладів середньої освіти, які навчають майже 30 тисяч дітей. За зовні простою цифрою ховається складна картина: масштабна реформа, що перетворила школи на ліцеї, суттєвий дисбаланс між переповненими міськими закладами та напівпорожніми сільськими школами, а також інфраструктурні виклики, які місту ще належить вирішити. Розуміння цієї динаміки важливе не лише для батьків, які обирають школу для дитини, а й для міської влади, яка планує розвиток освітньої мережі на найближчі роки.
