Зеніт російської авіації: пропагандистська ілюзія чи реальність?
Критичний погляд на спроможності ВКС Росії
Упродовж років російська пропаганда розповідала своїй аудиторії казки про “другу армію світу” та “неперевершені” Су-57. Проте ці ілюзії починають руйнуватися на очах. Після низки точних ударів авіації США та Ізраїлю по цілях в Ірані навіть найзатятіші прихильники Кремля змушені визнати очевидне: російські військово-повітряні сили переживають глибоку кризу.
Правда на сторінках проросійських видань
Із сумом доводиться констатувати, що за чотири роки війни ВКС РФ так і не спромоглися забезпечити панування в небі. Це вважається ключовою умовою будь-якої наступальної операції. Натомість західні літаки мають змогу вільно діяти над ворожою територією, знищуючи елементи протиповітряної оборони супротивника.
Показовою є реакція російських військових кореспондентів. Навіть проросійський ресурс “Воєнний Освідомник” визнав, що справжня домінація в повітрі виглядає саме так — коли небо очищене від ворожих ракет, а власні літаки атакують цілі без ризику бути збитими. Втім, як зазначили самі пропагандисти, авіація Росії буксує через проблеми в розвідці, тотальний безлад в організації та брак сучасних літаків.
Показовим епізодом російської ганьби став аеродром у Староконстантинові в Україні. Незважаючи на регулярні удари ракет та дронів протягом чотирьох років, цей об’єкт продовжує безперебійно функціонувати. Українські літаки літають звідси, здійснюють удари та безперешкодно повертаються, перетворюючи багатомільйонні зусилля Росії на безглуздий феєрверк.
Така ж невтішна ситуація склалася і з ударами по енергетичній системі України. Попри мільярдні витрати нафтодоларів і сотні ракетних залпів, українські домівки продовжують освітлюватись, а заводи працювати.
Визнання цих фактів самими проросійськими ресурсами свідчить, що навіть всередині системи втрачають віру в здатність Росії переламати ситуацію в повітрі. Технологічна відсталість, відсутність координації між родами військ і нездатність придушити українську протиповітряну оборону перетворили російську авіацію на “літаючу артилерію”, яка боїться заглиблюватись на територію противника.