Герой, що став реліквією: трагічна звістка з фронту
23 квітня у селі Комарове відбулося прощання з Михайлом Олексюком, захисником України, який віддав життя за свободу рідної землі. Ця втрата стала глибоким потрясінням для односельців, які знали його як щиру, життєлюбну людину.
Михайло походив з родини, де патріотизм і відданість Україні стали родинною традицією. Його батьки, Віталій та Валентина, виховали трьох синів, і всі вони стали на захист Батьківщини в різні періоди російської агресії. Михайло, наймолодший із синів, не зміг залишатися осторонь. Його шлях до лав Збройних Сил України був зумовлений глибоким прагненням служити країні. Він успішно закінчив місцеву гімназію, а згодом — Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Проте, цивільне життя здавалося йому недостатнім, коли країна потребувала захисту.
Односельці лагідно називали Михайла «Мішка» за його непересічний позитив і щиру, завжди готову прийти на допомогу посмішку. Він заряджав оптимізмом усіх, з ким спілкувався, незалежно від того, чи були вони знайомими, чи просто перехожими.
Духовний стрижень захисника
Особливе місце в житті Михайла посідав місцевий храм Казанської ікони Божої Матері. Під час кожної відпустки він поспішав до настоятеля, передаючи велику записку з іменами своїх побратимів. Священник відправляв по них молитви на кожній літургії. Одного разу Михайло висловив бажання передати до храму ікону, яка дивом вціліла після обстрілу будинку, де вони тимчасово проживали в зоні бойових дій. Ікона, потемніла від кіптяви, але ціла, стала реліквією, що зберігає пам’ять про врятованого воїна.
Напередодні Великодня Михайло прибув у відпустку. У Страсний Четвер він причастився Святих Таїн Христових, а в Пасхальну ніч брав участь у богослужінні, хресному ході, освячував паски та яйця. Його вітання «Христос Воскрес!» лунало разом з односельцями, сповнене віри та надії.
Трагічна звістка про загибель Михайла Олексюка, воїна, що присвятив себе захисту Вітчизни, дійшла до його близьких та односельців 20 квітня, офіційно сповістивши про втрату. Ворог відібрав життя героя за лічені дні після його повернення додому.
Відспівування новопреставленого воїна відбулося саме в храмі Казанської ікони Божої Матері, місці, де він знаходив духовне полегшення та молився за своїх побратимів. Михайло Олексюк був похований на місцевому кладовищі, залишивши по собі світлу пам’ять та невимовний смуток у серцях тих, хто його знав.
Редакція щиро співчуває родині загиблого Героя. Вічна пам’ять і слава захиснику України.
