Видатний журналіст, телеведучий та письменник Володимир Молчанов пішов з життя у віці 75 років. Його смерть стала значною втратою для світу медіа.
Про сумну звістку першим повідомив фотограф Юрій Рост, який опублікував зворушливий некролог у соціальних мережах. Він назвав Молчанова “талановитим і розумним російським інтелігентом”, відзначивши його чесність, моральну стійкість та глибокий професіоналізм, особливо в складні часи. “Втрата велика і непоправна”, — написав Рост, підкреслюючи особисту дружбу з покійним.
### Шлях від АПН до зірок телебачення
Володимир Молчанов залишив незгладимий слід в історії радянського та раннього пострадянського телебачення. Його кар’єра розпочалася на початку 1970-х років у радянському Агентстві друку “Новини” (АПН), де він здобув досвід роботи власним кореспондентом у Нідерландах. Це міжнародне стажування, безсумнівно, вплинуло на його подальший світогляд та професійний підхід.
Проте справжня всенародна слава прийшла до нього наприкінці 1980-х. Саме тоді в ефір вийшла його авторська програма “До і після опівночі”. В умовах консервативного телебачення пізнього СРСР, ця програма стала справжнім одкровенням. Молодий, ерудований ведучий, унікальний формат розмов, глибокі теми – все це зробило “До і після опівночі” проривом, який кардинально змінив вітчизняні телевізійні ефіри. Молчанов зумів наблизити телебачення до глядача, зробити його більш діалогічним та відкритим.
Крім свого найвідомішого проєкту, він також брав участь у створенні та веденні інших значущих програм. Його обличчя глядачі бачили в інформаційній програмі “Час”, ранковому проєкті “90 хвилин”, а також у глибокому авторському циклі “І довше століття”, який досліджував складні історичні та соціальні теми.
### Моральна позиція та боротьба за правду
Володимир Молчанов ніколи не був просто медійною фігурою, яка сліпо транслювала інформацію. Він завжди мав чітку громадянську позицію і не боявся відкрито її висловлювати. Найяскравішим прикладом його принциповості стали події січня 1991 року. Після трагічних подій у Вільнюсі, він категорично відмовився вести черговий випуск програми “Час”, що на той час була символом радянської пропаганди. На знак протесту проти дій влади, Молчанов демонстративно викинув свій партійний квиток.
“Програму мені залишили, але почали іноді приходити в монтажну, підглядати, що ми монтуємо”, — згадував він пізніше про атмосферу тотальної цензури, що панувала тоді. Цей епізод став свідченням його непохитної чесності та прагнення говорити правду, навіть за найменшої можливості.
Видання “Субота Онлайн” зазначає, що журналіст до останніх днів зберігав свої переконання. Хоча після повномасштабного вторгнення РФ в Україну він не робив гучних публічних заяв, у середовищі незалежних російських ЗМІ та спогадах колег його завжди характеризували як людину з чіткими антивоєнними настроями та непохитними гуманістичними поглядами. Його внесок у журналістику полягав не лише у професійній майстерності, а й у здатності залишатися людиною з великої літери, зберігаючи моральний компас у бурхливі часи.
