Дві представниці Волині не пройшли до Вищого антикорупційного суду: деталі відбору
Двоє кандидаток з Волині, суддя Маневицького районного суду Ірина Токарська та адвокатка Яна Кінах, не змогли подолати другий етап конкурсу до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Комісія дійшла висновку, що вони не відповідають критеріям доброчесності, необхідним для зайняття такої відповідальної посади. Етап відбору, що тривав у лютому-березні 2026 року, характеризувався ретельною перевіркою статків та професійного досвіду кандидатів, до якої долучилися і міжнародні експерти.
Конкурс на 23 вакантні посади суддів ВАКС та його Апеляційної палати був оголошений 3 червня 2025 року. Після складання кваліфікаційного іспиту до другого етапу, що передбачав перевірку на доброчесність, були допущені 73 кандидати. Саме цей етап виявився визначальним, адже з 69 учасників, які пройшли співбесіди (інші відмовилися від участі), лише 22 людини отримали позитивні висновки. На жаль, жоден з них не виявився представником Волині.
Випробування для судді Ірини Токарської
Ірина Токарська, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, набравши 324,58 балів із 400 можливих, пройшла співбесіду 13 березня. Її професійний шлях розпочався після закінчення Волинського державного університету у 2002 році. Вона працювала секретарем судового засідання, згодом помічником судді в Апеляційному суді Волинської області. Президент України призначив її суддею Маневицького районного суду спочатку строком на п’ять років, а у 2013 році Верховна Рада призначила її безстроково.
Протягом співбесіди, яку вів суддя у відставці зі США Джон О’Салліван, виникли питання щодо заповнення декларацій. Зокрема, Токарська пояснила відсутність інформації про нерухомість у деклараціях за 2013-2015 роки тим, що вона проживала в орендованій квартирі за “усною домовленістю”, а орендна плата компенсувалася поточними ремонтами. Також виникли питання щодо неуважності при заповненні інформації про вартість трьох автомобілів: Ford Escort 1995 року випуску, подарованого батьком, Honda Jazz 2006 року, придбаної зі спільних заощаджень, та BMW X5, правом користування яким володів її чоловік. Токарська пояснила це браком роз’яснень та складністю оцінки вартості.
Окрему увагу приділили придбанню у 2024 році квартири для доньки в Луцьку за 1,69 мільйона гривень, хоча оголошення вказувало на ціну 1,92 мільйона. Суддя пояснила, що домовилася безпосередньо з власниками, врахувавши потребу в ремонті, і використала кошти, отримані у зв’язку із загибеллю чоловіка.
Суддівська практика Токарської також була під пильним поглядом. Згадали про висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 2019 року, яка визнала її такою, що не відповідає критеріям доброчесності, зокрема, через практику розгляду справ за статтею 130 КУпАП (керування транспортними засобами у стані сп’яніння). Журналістське розслідування “Сили правди” зазначало, що Маневицький районний суд мав значну кількість “злитих” справ через строки, і 22 з 31 закритої справи щодо статті 130 були підписані Іриною Токарською. Вона спростувала ці дані, зазначивши, що з 2020 року закрила менше 8% справ через закінчення строків. Також виникло питання щодо близько 90 справ, де за водіння в нетверезому стані накладався штраф, але без позбавлення права керування. Токарська пояснила, що неможливо позбавити права керування тих, хто його не має, але зазначила, що з березня 2025 року змінила практику.
Випробування для адвокатки Яни Кінах
Адвокатка Яна Кінах, керуюча партнерка адвокатського об’єднання «Дженерал лігал груп», набрала 315,66 балів на кваліфікаційному іспиті. Вона має два вищих юридичних дипломи, отриманих у 2012 та 2011 роках. Професійний шлях розпочався у 2011 році, після чого вона працювала на різних юридичних посадах, отримавши адвокатське посвідчення у 2016 році. Також Кінах очолює кілька громадських організацій.
Основні питання під час співбесіди, яку проводила прокурорка зі США Mepi К. Батлер, стосувалися 18 порушень дорожнього руху, зафіксованих протягом 2024-2025 років. Кінах визнала, що половина з них стосується її, пояснивши це наслідками повітряних тривог та незначним перевищенням швидкості поза населеними пунктами. На запитання про швидкість 103 км/год у населеному пункті, вона не змогла стверджувати, що саме вона була за кермом. На запит, чи знає вона механізм оскарження штрафів, Кінах відповіла, що не хотіла навантажувати систему, якщо це не буде публічно висвітлено. Це викликало ремарку від членкині ВККС Галини Шевчук про те, що правила дорожнього руху мають дотримуватися незалежно від публічності.
Також виникли питання щодо штрафів, які надходили після продажу автомобіля Audi Q5, оскільки перереєстрація не була миттєвою. Кінах визнала відповідальність і сплатила штрафи. Вона пояснила, що помилково не задекларувала цей автомобіль, вважаючи, що його не потрібно вказувати після продажу. Кошти на придбання автомобіля накопичені від адвокатської та медіаторської діяльності, а також за допомогою батьків.
Комісію зацікавили дані про готівкові заощадження Яни Кінах у розмірі 40 тисяч доларів США станом на кінець 2023 року, які зросли до 60 тисяч у 2024 році, при заявленому офіційному доході у 8639 доларів США. Кінах пояснила, що частина коштів – це її офіційні доходи (близько 15 тисяч гривень зарплати, дивіденди та доходи від підприємницької діяльності – близько 27 тисяч гривень на місяць), а інша частина – заощадження батьків, які вона отримала як спадщину після смерті батька (близько 20 тисяч доларів). Проте, декларація за 2023 рік не містила відомостей про заощадження батьків, що викликало питання щодо повноти інформації.
Питання також стосувалися чоловіка Яни Кінах, Ігоря Кінаха, якого, за словами кандидатки, було долучено до контрабанди цигарок. Кінах стверджувала, що нічого про це не знала. Після переходу в закритий режим співбесіди, вона заявила, що не отримувала жодних доходів від будь-якої протиправної діяльності чоловіка.
Наприкінці, американська експертка підняла тему залученості Кінах як адвокатки у справах, пов’язаних із землею, зокрема, щодо позову про визнання протиправним наказу про передачу земельних ділянок. Кінах пояснила, що було 172 позовні заяви, й лише два випадки, коли заявники висловлювали сумніви щодо її представництва, які згодом були спростовані.
Попри відкриття візи до Канади, Яна Кінах запевнила, що не планує виїжджати з України.
24 квітня 2026 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України продовжила співбесіди, за результатами яких п’ять кандидатів – Микола Пік, Тетяна Троян, Ольга Певна, Леся Скрекля, Олег Хамходер – підтвердили свою готовність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді.
