Проросійські депутати залишаються на посадах: брак політичної волі блокує звільнення рад
Громадська ініціатива “Голка” б’є на сполох: незважаючи на заборону антидержавних партій, їхні представники все ще мають значний вплив у місцевих радах, а механізми їхнього усунення від влади працюють неефективно. Народний депутат від партії “Голос” Роман Лозинський пояснює цю ситуацію браком політичної волі.
“Антидержавні партії дійсно заборонені, але їхні представники у владі не понесли жодної відповідальності. Уряд ще у 2022 році вніс законопроєкт №7476, який мав припинити повноваження таких депутатів у місцевих радах. Наш комітет з питань організації влади та місцевого самоврядування його розглянув лише з п’ятої спроби, але на розгляд Верховної Ради його так і не виносили. Документ блокували депутати від заборонених партій у парламенті та монобільшість, яка не хотіла втрачати союзників з екс-ОПЗЖ під час голосувань”, – зазначив Лозинський.
Попри звернення понад 150 народних депутатів до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з проханням винести урядовий законопроєкт до сесійної зали ще у січні 2023 року, документ фактично втратив актуальність після зміни складу уряду.
Заборона партій – лише перший крок: чи зникнуть проросійські депутати з рад?
Голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів також гостро розкритикувала відсутність рішень у сфері національної безпеки. “Коли спікеру Стефанчуку треба розглядати його сандальний проєкт Цивільного кодексу – він це робить за три тижні з моменту подачі. Блискавично. А у питаннях, які стосуються нацбезпеки – заборони московських попів чи звільнення місцевого самоврядування від проросійських політиків такого запалу нема”, – наголосила Федорів.
Вона навела конкретні приклади: у Київраді досі працює обраний від ОПЗЖ депутат Олександр Попов, який відомий своєю роллю у встановленні “йолки” на Майдані за часів Януковича. Також серед депутатів – адвокат Віктора Медведчука.
“За 23 кілометри від лінії фронту у Запорізькій міськраді сидять у земельній комісії депутати заборонених партій і віддають під забудову сквер, названий на честь загиблого адвоката Тарасова. І дерибанники пов’язані з проросійським політиком Кальцевим. Ось так вони себе почувають на нашій землі. Йде 13 рік війни. До речі, прізвища тих депутатів, хто не підтримав заборону проросійських партій слід пам’ятати – це Сергій Дунаєв та Василь Німченко, але були й ті, хто не голосував, а це не мало – 40 нардепів. З-поміж них Нестор Шуфрич і Геннадій Касай”, – зауважила очільниця громадської ініціативи “Голка”.
Місцеві ініціативи та новий законопроєкт: шлях до очищення влади
Попри відсутність загальнодержавного механізму, деякі місцеві ради самостійно шукають шляхи усунення проросійських депутатів. Наприклад, Київська обласна рада ухвалила рішення про призупинення діяльності представників заборонених партій, розіславши рекомендації схожого змісту до міських та селищних рад області.
Водночас, це не стало системним рішенням. Після місцевих виборів 2020 року до рад різних рівнів пройшли майже 4000 депутатів від партій, які згодом заборонили, зокрема ОПЗЖ, “Партію Шарія” та “Блок Володимира Сальдо”.
У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №9081, який передбачає люстрацію політиків під час виборчого процесу та заборону для представників заборонених партій брати участь у виборах. Профільний комітет підтримав документ ще у 2023 році, проте його винесення до сесійної зали досі блокується.
“Законопроєкт про перші повоєнні вибори має заборонити участь проросійських діячів у виборчому процесі. Адже фактично це ті діячі, які прямо чи опосередковано сприяли нашому ворогу. І якщо навіть неможливо буде ухвалити повну заборону на балотування, слід передбачити щонайменше інформування в бюлетенях про таких токсичних кандидатів з антиукраїнським шлейфом”, – наголосив Роман Лозинський.
Журналістські розслідування продовжують виявляти зв’язки депутатів з Росією. Зокрема, ЗМІ встановили, що сім’я нардепа Віталія Борта володіє агробізнесом на окупованій частині Запорізької області, який сплачує податки до бюджету РФ. Також затримано колишнього нардепа від ОПЗЖ, який підозрюється у фінансуванні російського бюджету через перереєстрацію підприємства на окупованій території Луганщини.
