Головне
- За незаконне взяття на військовий облік пропонують штраф 170 тисяч гривень.
- За незаконний призов посадовцям може загрожувати до 8 років тюрми.
- Порушення під час ВЛК (військово-лікарської експертизи) хочуть каратати до 8 років позбавлення волі.
- ДБР (Державне бюро розслідувань) пропонують дозволити моніторити медіа для пошуку військових злочинів.
- Ідеться про законопроєкт №16013-1.
Українські депутати пропонують запровадити штраф 170 тисяч гривень для службовців, які незаконно взяли громадянина на військовий облік, а за умисні порушення під час військово-лікарської експертизи (ВЛК) чи незаконний призов в умовах воєнного стану — тюремний строк до 8 років. Відповідні норми містить законопроєкт №16013-1 про адміністративну та кримінальну відповідальність за особливо небезпечні правопорушення в умовах воєнного стану.
Навіщо пропонують новий законопроєкт?
Автори документа в пояснювальній записці вказують, що суспільного розголосу набувають випадки незаконного взяття громадян на військовий облік, призову чи направлення на службу тих, хто не підлягає цьому за законом або станом здоров’я, а також незаконного звільнення від призову. На думку розробників, такі дії порушують права людей, створюють корупційні ризики, підривають довіру до державних інституцій та можуть шкодити обороноздатності країни. У пояснювальній записці також зазначається, що чинні закони не мають чіткої системи відповідальності за такі порушення.
Який штраф пропонують за незаконне взяття на військовий облік?
Законопроєкт пропонує доповнити статтю 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою частиною. Відповідальність настане для службової особи, яка порушила порядок ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів, якщо через це на облік взяли людину, яка за законом не підлягає цьому. За таке порушення пропонують штраф у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 170 тисяч гривень.
Яка відповідальність передбачена за порушення під час ВЛК?
Кримінальний кодекс хочуть доповнити статтею 337-1 — про порушення порядку проведення військово-лікарської експертизи (медичного огляду для визначення придатності до служби). Йдеться про умисне порушення цього порядку особою, яка уповноважена його проводити, якщо через це на службу призвали, прийняли чи направили людину, яка за станом здоров’я не підлягає цьому, або, навпаки, незаконно звільнили когось від призову чи служби.
За основним складом порушення пропонують позбавлення волі на 2-5 років. Якщо порушення повторне, вчинене групою за попередньою змовою або в особливий період (окрім воєнного стану) — від 3 до 6 років із забороною займати певні посади на 1-3 роки. А якщо це сталося в умовах воєнного стану — від 3 до 8 років позбавлення волі з такою ж додатковою забороною.
Окремо законопроєкт прирівнює голів, заступників, членів і секретарів військово-лікарських та лікарсько-льотних комісій до осіб, уповноважених на виконання функцій держави — це потрібно для відповідальності за незаконне збагачення за статтею 368-5 Кримінального кодексу.
Що загрожує за незаконний призов?
Кримінальний кодекс хочуть доповнити статтею 426-2 про порушення військовою службовою особою порядку призову, прийняття або направлення громадян на службу — якщо через це призвали того, хто не підлягає цьому, або, навпаки, незаконно звільнили когось від призову.
За це передбачають службове обмеження до 2 років, тримання в дисциплінарному батальйоні на той самий строк або позбавлення волі до 5 років. За скоєне в особливий період (крім воєнного стану) — від 3 до 6 років із забороною посад на 1-3 роки, а в умовах воєнного стану — від 3 до 8 років із такою ж забороною.
Як ДБР хочуть дозволити моніторити медіа?
Документ також змінює статтю 214 Кримінального процесуального кодексу. Слідчим Державного бюро розслідувань (ДБР) пропонують надати законний механізм моніторингу обставин, які можуть свідчити про військові злочини — на основі відкритих джерел, зокрема повідомлень у медіа, щоб швидше починати досудові розслідування.
Чи стосується законопроєкт ще чогось?
Окрім військового обліку, ВЛК та призову, документ також переписує статтю 200 Кримінального кодексу — про підроблення платіжних інструментів, незаконні операції з ними та неправомірний випуск чи використання електронних грошей. За такі дії пропонують штраф від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів або обмеження чи позбавлення волі на 2-4 роки.
За викрадення платіжних інструментів, доступу до рахунків чи е-гаманців шляхом обману чи зловживання довірою — штраф від 5 до 8 тисяч неоподатковуваних мінімумів або 3-5 років позбавлення волі, а за повторні дії групою осіб — від 5 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів або 4-6 років ув’язнення.
На відміну від основного законопроєкту, альтернативний документ не пропонує окремо криміналізувати передачу чи одержання платіжних інструментів — автори пояснюють це ризиком покарання людей, які просто передали картку родичу, не знаючи про подальше незаконне використання.
