Несподіване розсекречення: Передсмертна записка Джеффрі Епштейна проливає нове світло на обставини його смерті
Тривожна історія Джеффрі Епштейна, сумнозвісного фінансиста, чия смерть у в’язниці досі оповита ореолом таємниць, отримала нове, несподіване продовження. Федеральний суддя в Сполучених Штатах прийняв рішення розсекретити особисту записку, написану Епштейном лише за кілька тижнів до того, як його знайшли мертвим у камері. Цей документ, який роками залишався під покровом адвокатської таємниці, тепер може змінити хід розслідування та пролити світло на низку дивних збігів.
Схована між сторінками: Несподівана знахідка співкамерника
Автором послання є Ніколас Тартагліоне, колишній співробітник правоохоронних органів, який на той час поділяв камеру з Епштейном. У липні 2019 року, незадовго до трагічних подій, Епштейна знайшли без свідомості в його камері, з обривком тканини на шиї. Саме тоді Тартагліоне, відкривши книгу, яка належала мільярдеру, виявив заховану записку. Цікаво, що спочатку Епштейн стверджував, що став жертвою нападу, але згодом відмовився від своїх слів. Натомість, його передсмертна записка, яка тепер стала публичною, може свідчити про зовсім інші наміри.
У своєму зверненні Епштейн висловлює зневагу до розслідування, яке тривало місяцями, але не принесло жодних нових доказів. “Вони вели розслідування щодо мене місяцями — нічого не знайшли! Тож звинувачення десятирічної давності спливають знову!” — пише він. Фінансист також натякає на можливість самостійно обрати момент для зникнення: “Яке задоволення мати можливість самому обрати момент, щоб попрощатися. Чого ви від мене хочете — щоб я розридався?! Невесело. Не варто того!”.
Тартагліоне, розуміючи потенційну важливість знахідки, не поспішив передавати записку слідству. Натомість, він зберіг її як своєрідну “страховку” на випадок будь-яких майбутніх звинувачень. Лише у травні 2021 року, майже через два роки після смерті Епштейна, цей документ нарешті потрапив до суду.
Темні плями слідства: Дивні збіги та прогалини
Міністерство юстиції США офіційно заявило, що не мало жодної інформації про існування цієї записки, яка, ймовірно, загубилася серед величезного масиву розсекречених матеріалів. Експерти, аналізуючи стиль тексту, зокрема різкі висловлювання, як-от “розридався” та “невесело”, вказують на його автентичність, підкреслюючи відповідність манері спілкування Епштейна та його іншим передсмертним посланням.
Особливу увагу привертає ще одна деталь, що ставить під сумнів офіційну хронологію подій. Серед документів, наданих Мін’юстом, було виявлено пресреліз про смерть Джеффрі Епштейна, написаний правоохоронними органами за день до його фактичної загибелі. Ці дивні збіги та прогалини у слідстві лише посилюють підозри щодо того, що справа Епштейна, яка була офіційно закрита через смерть головного фігуранта, насправді приховує значно більше, ніж здається на перший погляд. Кожне нове розсекречення доводить, що у цій історії занадто багато “зрежисованих випадковостей”.
