“Фіктивні” конкуренти: як майстриня манікюру “допомагала” ужгородській фірмі отримувати землю на Волині
Центр журналістських розслідувань “Сила правди” виявив підозрілу схему, за якою ужгородська фірма “Менітополіс” отримала в оренду понад 315 гектарів землі на Волині, часто за цінами, значно нижчими за ринкові. Ключовим учасником цієї схеми виявилася майстриня манікюру з Ковельського району Софія Бруско, яка впродовж року брала участь у 74 земельних аукціонах, жодного разу не ставши переможцем, але при цьому створюючи видимість конкуренції для “Менітополісу”.
Торги за сценарієм: передбачувані перемоги та занижені ціни
З травня 2025 року по квітень 2026 року Софія Бруско зареєструвалася на 74 земельні аукціони, що проходили на платформі Prozorro.Продажі у Волинській та Рівненській областях. Її постійним “конкурентом” була ужгородська компанія “Менітополіс”, яка регулярно перемагала, тоді як Бруско залишалася ні з чим.
Система Prozorro.Продажі вимагає щонайменше двох учасників для проведення аукціону. У випадку, коли претендентів лише один, торги вважаються такими, що не відбулися, і оголошуються повторно. Це створює можливості для використання “технічних” учасників, як це, схоже, сталося в цій історії.
ТОВ “Менітополіс” та Софія Бруско разом брали участь у 73 земельних торгах, з яких 16 відбувалися виключно між ними. Цінові пропозиції обох учасників були надзвичайно близькі, часто синхронно зростаючи або залишаючись незмінними. “Менітополіс” завжди пропонував вищу ціну, а Бруско програвала. П’ять разів вона теоретично вигравала, але відмовлялася від оренди на користь свого конкурента. Ця модель поведінки чітко вказує на змову учасників, що дозволила компанії орендувати 315 гектарів землі.
Наприклад, під час аукціону з оренди 6,6 гектара сільськогосподарських угідь у Головненській селищній раді, стартова ціна становила 17,9 тис. грн. Пропозиції Бруско та “Менітополісу” зростали поетапно, відрізняючись приблизно на 100 гривень. В результаті, “Менітополіс” отримав землю за 20,2 тис. грн, що становить лише 3000 грн за гектар на рік. Подібна тактика простежувалася й в інших аукціонах у цій громаді, де ціна зросла лише на 12%.
В Забродівській громаді за оренду 5,6 гектара землі “Менітополіс” заплатив 11,3 тис. грн, що становило 2000 грн/га. Ціни учасників різнилися лише на 100 гривень. У Старовижівській громаді оренда 3,8 гектара обійшлася в 10,5 тис. грн (2700 грн/га), а 2,2 гектара – в 7,6 тис. грн (3400 грн/га).
Загалом, 163,1 гектара землі, розіграні виключно між “Менітополісом” та Бруско, коштуватимуть компанії 472 тис. грн на рік, або в середньому 2900 грн/га. Це більш ніж удвічі нижче за середню вартість оренди на Волині у 2024-2026 роках (6212 грн/га). Така “фіктивна” конкуренція призвела до мінімального зростання вартості лотів, потенційно позбавляючи місцеві бюджети близько півмільйона гривень щорічно.
Реальна конкуренція: зростання цін та потенційні змови
У торгах, де брали участь інші учасники, “Менітополіс” демонстрував більш агресивну поведінку, а ціни зростали втричі й більше. Софія Бруско залишалася на “підстраховці”, пропонуючи ціни, нижчі за ринкові.
Наприклад, під час аукціону за 17 гектарів у Ратнівській громаді, де конкурувало шість учасників, фінальна ціна зросла з 10,4 тис. грн до 34,5 тис. грн. “Менітополіс” став переможцем, тоді як пропозиція Бруско залишалася незмінною. В іншому аукціоні на Любомльщині за 4,4 гектара, де брали участь п’ятеро претендентів, “Менітополіс” запропонував 20,3 тис. грн (4600 грн/га), що було найвищою ціною.
У торгах за 20 гектарів у Турійській громаді, де змагалося п’ять учасників, ціна зросла майже до півмільйона гривень (21 тис. грн/га). Аналогічна ситуація склалася і в Старовижівській громаді, де за 20 гектарів, після боротьби шести конкурентів, ціна сягнула 450 тис. грн (22,5 тис. грн/га). Ці приклади демонструють, як реальна конкуренція сприяє зростанню вартості землі та збільшенню надходжень до бюджетів.
Однак, у деяких випадках “Менітополіс” та Бруско, схоже, навмисно зривали аукціони, коли з’являлися нові конкуренти. Так, у січні 2026 року, на торгах за 16 гектарів у Забродівській громаді, де запропонували близько ринкової ціни, Бруско та “Менітополіс” підняли ставки до 250 тис. грн. Після перемоги обоє відмовилися від укладання договорів. На повторних торгах нових конкурентів вже не було, і “Менітополіс” отримав землю по 1437 грн/га. Інший випадок стався з 11 гектарами в тій же громаді, де, після аномального підвищення ціни до 12 тис. грн/га, торги були зірвані. На повторному аукціоні “Менітополіс” орендував землю по 2000 грн/га.
Хто стоїть за “Менітополісом” та “Майстринею Манікюру”?
Компанія “Менітополіс”, релокована з Мелітополя в Ужгород, належить чеській компанії “Попларіус С.Р.О.” та громадянину Чехії Вінклеру Лібору. Вона займається лісівництвом та вирощуванням рослин. Цікаво, що 24-річна Софія Бруско, яка, за даними Clarity Project, зустрічалася з “Менітополісом” на 73 земельних торгах, походить з Шацької громади, де чеські компанії теж реалізують проєкт з вирощування енергетичної тополі.
На запитання журналістів директорка “Менітополісу” Олена Богуславська відмовилася від коментарів, назвавши питання “некоректними”. Софія Бруско також не надала відповідей, вимкнувши телефон.
Виявивши ці розслідування, журналісти наголошують на антиконкурентних узгоджених діях, що прямо заборонені Законом України “Про захист економічної конкуренції”. Така практика підриває довіру до системи Prozorro.Продажі, яка мала б забезпечувати прозорість розподілу державного та комунального майна. Очікується, що Антимонопольний комітет України зверне увагу на ці випадки.
