Іспанія відмовила США: Ормузька протока не під протекторатом Вашингтона.

НАТО відмовляється від участі в близькосхідних конфліктах: Іспанія ставить крапку

США зіткнулися з рішучою відмовою європейських союзників щодо можливого втягнення Північноатлантичного альянсу в конфлікти на Близькому Сході. Вашингтон, схоже, діє самостійно, ігноруючи думку партнерів, особливо у питанні захисту торговельних шляхів у Ормузькій протоці.

Іспанія відмежувалася від американських ініціатив

Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено чітко заявив в інтерв’ю Euronews, що НАТО не буде втручатися у військові дії в регіоні. Він наголосив, що Близький Схід юридично не підпадає під зону відповідальності Альянсу, а тому заклики до військового втручання, зокрема з боку колишнього президента США Дональда Трампа, є його особистою ініціативою.

“НАТО не бере участі в цій війні. Близький Схід не входить до сфери діяльності НАТО, і тому не тільки ми, але й багато союзників висловили таку саму думку: НАТО не братиме участі в цій війні”, — підкреслив глава іспанського МЗС. Він також звернув увагу на те, що Білий дім не провів консультацій з союзниками перед тим, як вимагати від них активних дій.

Розкол у НАТО та пошук альтернативних шляхів

На тлі критики з боку Дональда Трампа, який погрожує виходом з Альянсу та критикує його за бездіяльність, генеральний секретар НАТО Марк Рютте намагається зберегти єдність блоку, просуваючи ідею створення спеціальної місії. Проте, проблема із заблокованими суднами в Ормузькій протоці залишається актуальною, і її вирішення лягає переважно на плечі США та тих країн, які готові ризикнути.

Проте, параліч у прийнятті рішень всередині НАТО спонукав Велику Британію до пошуку альтернативних шляхів. Лондон ініціював формування “коаліції охочих” поза офіційними структурами Альянсу. До цієї ініціативи вже виявили готовність приєднатися понад 40 країн, які не бажають чекати на загальний консенсус, поки світова торгівля зазнає значних збитків.

Ці події вкотре демонструють глибинні розбіжності між стратегічними пріоритетами США та європейських членів НАТО, особливо коли йдеться про миротворчі або військові операції за межами традиційної зони відповідальності Альянсу. Відсутність консенсусу може серйозно підірвати ефективність та єдність НАТО в умовах зростаючої геополітичної напруженості.