Україна демонструє Москві свою спроможність: дронова загроза Кремлю та російські погрози
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський підкреслив, що Україна чітко довела Росії, що її безпілотники здатні досягати цілей, розташованих навіть за межами її кордонів, зокрема, біля самої Москви. Він навів приклад події 4 травня, коли один із українських дронів вибухнув неподалік від Кремля, місця, де російська сторона планувала проведення параду до Дня перемоги.
Психологічний тиск як інструмент Кремля
За словами Храпчинського, Росія відчуває значне занепокоєння можливістю українських дронів атакувати парад 9 травня. Він вважає, що Кремль посилить свою риторику, поширюючи агресивні повідомлення з метою схилити українські Сили оборони відмовитися від подібних дій. Водночас, Росія не демонструє жодних намірів щодо припинення вогню.
“Президент України чітко дав зрозуміти: якщо з 5 на 6 травня не буде обстрілів, то їх не буде і на День перемоги 9 травня. Ми бачимо, що Росія не зупинилася. Летіли як дрони, так і ракети з КАБами. Тепер росіяни вмикають “лякалки”, щоб провести “побєдобєсіє”, – зазначив Храпчинський.
Експерт наголосив, що українцям та світовій спільноті слід розуміти, що нинішні дії Росії мають на меті психологічний вплив, спрямований на залякування. Для російського керівництва важливо забезпечити спокійне проведення параду 9 травня, який є надзвичайно сакральним елементом для їхньої пропагандистської машини.
Цієї думки дотримується і Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, який визнає, що Путін стурбований ситуацією навколо параду 9 травня, що й пояснює агресивні заяви з боку Росії. Офіцер управління батальйону “Нахтіґаль” з позивним “Майор Джміль” також не виключає можливості ядерного удару з боку РФ по Україні, проте зазначає, що це не обов’язково буде стратегічна ядерна зброя.
Чи готова Росія до ядерної ескалації?
Незважаючи на побоювання щодо можливого застосування Росією ядерної зброї, авіаційний експерт закликає пам’ятати про реальний стан російського ядерного арсеналу. За його словами, ситуація з ядерними боєголовками в Росії значно менш прозора, ніж хотілося б бачити керівництву країни.
“Упродовж останніх 20 років Росія не провела жодного навіть лабораторного випробування щодо якості боєголовок. Останні були ще за радянських часів. Лабораторних випробувань щодо того, чи здатна спрацювати боєголовка, теж не було. Натомість у США їх робили регулярно”, – розповів Храпчинський.
Таким чином, експерт припускає, що російська сторона намагається чинити психологічний тиск на всіх учасників конфлікту. Він також посилається на зовнішньополітичну доктрину начальника генерального штабу ЗС РФ Валерія Герасимова, опубліковану у 2013 році, яка наголошує на важливості психологічного тиску та інформаційної війни, і принципів якої Кремль дотримується у сучасних конфліктах.
Російські погрози “відплатою” Україні
Останніми днями інформаційний простір був насичений повідомленнями, пов’язаними з 9 травня, зокрема, і численними погрозами з боку Росії щодо можливих ударів у відповідь на атаки по параду. Російський депутат Андрій Колесник узагальнено говорив про “невідворотну відповідь”.
Міністерство оборони РФ почало відкрито погрожувати ударами по центру Києва, цинічно рекомендуючи мешканцям та представникам дипломатичних місій виїхати з міста у разі спроб атакувати парад 9 травня. Крім того, російські воєнкори обговорюють варіанти ядерного удару по українській столиці та інших містах, навіть згадуючи про використання ракет “Іскандер” з ядерними боєголовками. Напередодні 9 травня Росія планує провести випробування на полігоні “Кура”, де будуть перевірені ракети, здатні нести ядерний заряд.
Натомість, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Росія зірвала режим тиші 6 травня, зафіксувавши 1820 порушень. Сили оборони України найближчим часом визначаться з подальшими діями.
