25 вересня у Луцьку зустріли військовослужбовця Павла Літвіна, звільненого з російського полону. 27-річний боєць пробув у неволі 50 місяців, що становить понад 4 роки.
Павло Літвін став першим воїном, який зняв своє фото зі стенду «Живемо з надією. Пам’ятаємо. Чекаємо» на Театральному майдані Луцька. За його словами, цей момент змусив його заплакати від усвідомлення, що неволя позаду. Про це повідомляє Суспільне.
«Цей стенд викликав перші мої сльози. Я тримався, але коли побачив цей стенд, не втримався і пролив свої перші сльози щастя. Я бажаю, щоб усі ті люди, які перебувають на цьому стенді, щоб якомога більше людей зняли цю фотографію, як я сьогодні!» — сказав військовий.
На Театральному майдані його зустрічали рідні, друзі та побратими. Павло розповів, що понад 4 роки в полоні він уявляв, як знову гулятиме рідним містом.
«Востаннє я був у Луцьку в травні 2021 року. Я часто прогулювався вулицями нашого міста, відвідував свої улюблені місця і вірив у те, що зможу здійснити це в реальному житті. Я зараз тут, і для мене це вже моя реальність», — зазначив волинянин.
На початку повномасштабного вторгнення Павло Літвін, боєць 501-го окремого батальйону морської піхоти, обороняв Маріуполь. У квітні 2022 року він потрапив у полон. Його утримували в Таганрозі, Оленівці та колоніях Мордовії. Про це розповіла його сестра Олена Попович, яка першою отримала звістку про звільнення брата. Вона зазначила, що понад чотири роки боролася за його повернення додому.
«26 червня був перший дзвінок мені. Я була, звісно, дуже рада і не могла повірити своєму щастю ще з місяць, певно. Я передивлялася декілька раз, що це дійсно телефонує його номер і що він живий! У цій боротьбі була я не одна. У мене були ще два сини чотири роки, які зі мною їздили», — сказала жінка.
Олена розповіла, що приготувала брату сюрприз — відремонтувала квартиру, в якій він не був чотири роки. За її словами, потрібно було відновити вікна, опалювальну систему, зробити невеликий ремонт. У цій справі допомагала вся Боратинська громада.
«Це була фізична сила, це були кошти, хто чим міг, той допомагав. Я була дуже вдячна, бо будь-яка людська робота, зараз дуже тяжко знайти майстрів, тому допомагав хто в чому професійний, як то кажуть, в тому і допомагали. Просто затишок створили, щоб зараз йому перебувати було комфортно», — сказала Олена.
З короваєм Павла зустрічали представники обласного ветеранського товариства репресованих та політв’язнів. Дідусь і бабуся Павла були репресовані радянською владою, зазначила учасниця ГО «Волинське обласне ветеранське товариство політичних в’язнів і репресованих» Оксана Рекретюк.
«Павло є спадкоємцем фамілії таких славних предків Валентина і Павло Домбровські. Він їхній онук. Бачите, ворог той самий і методи ті самі. Він відбував, наскільки я знаю, покарання в тих самих мордовських таборах, де були його дід і бабуся. Тому ми від нашого товариства репресованих політв’язнів і від братства ОУН-УПА виготовили таку хлібину символічну», — сказала жінка.
Прийшли зустріти Павла і жінки полонених та зниклих безвісти. Вони запитували, чи не бачив він у полоні їхніх рідних, та просили підписати прапори. Кажуть, вірять, що їхні близькі теж повернуться.
Павло Літвін родом із села Гірка Полонка. З дитинства займався спортом і мріяв про військову службу. У 2020 році розпочав офіцерську службу, розповів його сусід Андрій Мурахевич.
«Молилися з дружиною, переживали. Були в пості, молитві за друга. Він живе в сусідньому під’їзді нашого будинку. Переживали, плакали, дивилися відео, молилися, просили в Бога, щоб Бог звільнив його. Радіємо, прийшли зустрічати», — сказав чоловік.
Сусідка Павла Дарія Мурахевич розповіла, що емоції щастя і радості сьогодні переповнюють.
«Чотири роки очікування і ти не знаєш, як він, що з ним. Я дуже щаслива, що він повернувся. Я дуже молилася за нього. Ми виросли разом!» — зазначила жінка.
Військовий капелан Олексій Кліманов говорить, що нині завдання для близьких, рідних і друзів Павла — бути поруч і допомагати в міру своїх можливостей.
«Сьогодні справді на Волині велике свято, тому що додому, на рідний край, повертається військовослужбовець, наш захисник, який пройшов дуже тяжкий шлях. Наше сьогодні завдання — зустріти і допомогти. Допомогти і бути просто поруч. І я вірю, що ми таких зустрінемо бійців і хлопців багато», — зазначив капелан.
Після повернення захисник Павло Літвінов продовжить реабілітаційний процес та відновлення.
Що відомо про звільненого з полону військового Павла Літвіна
Павло В’ячеславович Літвін — український військовослужбовець, старший лейтенант, захисник Маріуполя.
Народився 13 липня 1999 року в селі Гірка Полонка Луцького району. У Боратинській громаді розповіли, що в 2014 році Павло закінчив 9 класів Гіркополонківської школи та переїхав до Одеси. Там у 2014-2016 роках навчався у Військово-морському ліцеї імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного.
Після ліцею Павло вступив до Одеської військової академії, де у 2016-2020 роках навчався за напрямом підготовки, пов’язаним із морською піхотою. Здобув вищу військову освіту й отримав офіцерське звання лейтенанта.
Під час навчання він брав участь у міжнародних військових навчаннях «Сі Бриз-2019», у яких в Одесі брали участь військовослужбовці з багатьох країн світу. У 2019-му Павло був учасником Operation Orbital — британської військової навчальної місії в Україні, спрямованої на підготовку українських військових за стандартами НАТО.
У 2020 році Павло Літвінов ніс службу, зокрема в районах бойових дій. 24 лютого 2022 року волинянин зустрів на передовій. З початком великої війни він отримав наказ вирушити на допомогу обороні Маріуполя. Разом зі побратимами Павло став на захист міста. За мужність і виконання бойового завдання Павлу було присвоєно звання старшого лейтенанта.
У квітні 2022 року під час оборони Маріуполя Павло потрапив у полон, провівши там 50 місяців. За цей час пройшов через російські місця утримання, зокрема Таганрог, Оленівку та колонії Мордовії. 26 червня 2026 року в рамках 76-го обміну військовополоненими між Україною та РФ Павло Літвінов повернувся в Україну.
