Естонія пропонує “податок на війну” для російської сталі та добрив
Прем’єр-міністр Естонії, Кая Каллас, висунула амбітну пропозицію щодо посилення економічного тиску на Росію та забезпеченням фінансування для відновлення України. Її ініціатива полягає у введенні спеціальних мит на російську сталь та добрива, а отримані кошти будуть спрямовані на відбудову української інфраструктури, зруйнованої внаслідок повномасштабного вторгнення.
Каллас аргументує свою позицію тим, що заморожених російських активів, хоч і значних, катастрофічно не вистачатиме для покриття усіх збитків, завданих Україні. Естонський лідер переконана, що торговельна політика Європейського Союзу повинна перестати бути виключно економічним інструментом і стати невід’ємною частиною стратегії безпеки.
Економічний тиск як інструмент безпеки
Незважаючи на те, що подібні пропозиції раніше наражалися на спротив всередині ЄС, Естонія наполягає на введенні тарифів. Мета — змусити Росію опосередковано оплачувати відновлення України. Як повідомляє видання Politico, Каллас наголошує, що навіть 210 мільярдів євро заморожених російських активів не є достатніми в контексті масштабів руйнувань. Тому Європа повинна шукати нові джерела фінансування для Києва. Наразі цю ідею підтримують сім країн-членів ЄС, тоді як інші висловлюють сумніви, побоюючись можливих торговельних війн.
Ще одне важливе питання, порушене Естонією, стосується візового режиму. Таллінн вимагає перегляду політики надання віз громадянам Росії, щоб запобігти проникненню на територію Європи осіб, причетних до воєнних злочинів. Каллас закликала до повного закриття кордонів блоку для тих, хто брав участь в агресії проти України.
Прем’єр-міністр висловила побоювання, що після завершення війни до країн ЄС можуть хлинути колишні найманці та солдати Російської Федерації у пошуках роботи, створюючи таким чином загрозу внутрішній безпеці європейських країн. “Якщо ви причетні до такої агресії проти України, то, будь ласка, залишайтеся в Росії”, — заявила Каллас, підкресливши, що у питаннях безпеки компромісів бути не може.
Ці заходи можуть бути включені до майбутніх пакетів санкцій, якщо Естонії вдасться переконати ключових гравців ЄС у необхідності запровадження такого “податку на війну”. Поки Брюссель аналізує юридичні аспекти, Таллінн наполягає на терміновості дій, стверджуючи, що Росія повинна відчувати наслідки своєї політики в кожному проданому кілограмі сталі. Питання полягає лише в тому, чи вистачить політичної волі усього Європейського Союзу, аби перетворити торгівлю на потужний інструмент відплати.
