Дипломатичний діалог навколо України входить у нову фазу
Великий дипломатичний спектакль навколо України перейшов у стадію конкретних, хоча й тимчасових поступок. Як повідомляє The Economist, Дональд Трамп дав зрозуміти, що зобов’язання Росії не атакувати енергосистему Києва до 1 лютого – це безпосередній результат вимог України, підтриманих Вашингтоном.
Енергетичне перемир’я як основа для переговорів
Для Зеленського “енергетичне перемир’я” стало принциповою умовою перед другим раундом зустрічей в Еміратах. Проте аналітики застерігають: Путін може використати цю передишку не для справжнього миру, а для перегрупування сил, поки зимовий наступ РФ ще не вичерпав своїх ресурсів. Тим не менш, джерела, близькі до переговорів 23-24 січня в Абу-Дабі, називають їх “одними з найбільш конструктивних”, що дає слабку надію на деескалацію.
На порядку денному переговорів зараз лежать питання, від яких залежить само існування України як суверенної держави. Головний камінь спотикання – готова чи Москва змиритися з гарантіями безпеки, які Київ і Вашингтон прописують у своїй двосторонній угоді.
Крім того, Кремль продовжує наполягати на передачі йому укріплених районів Донбасу, які ще утримують ЗСУ. Позиція Києва в цьому питанні непохитна: вогонь має бути припинений по нинішній лінії фронту, без нових територіальних втрат. Будь-які спроби Трампа нав’язати “земельну угоду” на умовах Путіна викликають різке несприйняття з боку української делегації.
Одна з найобговорюваніших ідей – створення демілітаризованої зони. Трамп, ймовірно, просуває варіант, за якого на спірних територіях не діятиме російське законодавство, а контроль може перейти до певної міжнародної адміністрації. Але й тут сторони зайшли в глухий кут: Київ категорично проти відсутності західних миротворців, тоді як для Москви будь-яка присутність солдатів НАТО чи їхніх союзників – абсолютне табу.
Експерти прогнозують, що реальний прорив можливий не раніше березня, коли стане ясно, чи захлинулося російське наступ
