Суд визнав колишнього командира “Беркуту” винним у знищенні зброї
Колишнього командира роти спеціального призначення київського полку “Беркут” заочно засуджено до десяти років позбавлення волі. Вирок винесено за знищення зброї, з якої 20 лютого 2014 року в центрі Києва стріляли по протестувальниках на Майдані. Крім того, він визнаний винним у приховуванні доказів, що завдало державі збитків на суму майже 680 тисяч гривень. Інформацію про це оприлюднив Офіс Генерального прокурора.
Викриття злочинної схеми: деталі справи
Прокурори змогли довести в суді вину тепер вже колишнього командира одного з підрозділів “Беркуту”, також відомого як “чорна рота”. Слідство встановило, що обвинувачений відіграв ключову роль у спробі приховати докази злочинів, скоєних під час подій Революції Гідності. Зокрема, він організував вивезення зі службової території зброї, яка використовувалася для стрілянини по майданівцях. Йдеться про 24 автомати АКМС, снайперську гвинтівку Драгунова, три рушниці “Форт-500” та пістолети “Форт-12”.
За задумом обвинуваченого, зброя мала бути знищена таким чином, аби унеможливити її подальшу ідентифікацію. Для цього її розрізали, видалили всі маркувальні номери. Фрагменти зброї були частково потоплені у річці Віта, а іншу частину закопали на березі. Такі дії були спрямовані на перешкоджання розслідуванню та уникнення відповідальності.
Суд, розглядаючи докази, визнав колишнього командира роти винним за двома статтями: перевищення влади та незаконне видалення маркування зі зброї. Окрім десятирічного терміну ув’язнення, суд також ухвалив стягнути на користь держави матеріальну шкоду в розмірі близько 680 тисяч гривень. Вирок було ухвалено заочно, оскільки обвинувачений наразі переховується від правосуддя.
Ця справа стала ще одним кроком у встановленні справедливості щодо подій, які сколихнули Україну взимку 2013-2014 років. Винні у розстрілах громадян мають бути покарані, а зброя, яка використовувалася для придушення протестів, має бути виявлена та ідентифікована. Втрата зброї та її маркувань значно ускладнює роботу слідчих органів, але, як показує цей вирок, навіть спроби приховати сліди злочину не залишаються безкарними.
