Громада міста Ковель прощається зі своїм земляком, захисником Олексієм Феофіловичем Грищуком, чия загибель була підтверджена після того, як понад два роки він вважався зниклим безвісти.
Життєвий та військовий шлях Героя
Прощання з Олексієм Грищуком відбулося у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці. Міський голова Ігор Чайка під час церемонії розповів про життєвий та військовий шлях загиблого воїна.
Олексій Феофілович Грищук народився 16 вересня 1976 року. Через часті переїзди батьків він здобував освіту у трьох ковельських школах: №1, №10 та №11. У дитинстві хлопець захоплювався автомобілями та мотоциклами, цю любов згодом успадкувала і його донька Марія.
Олексій здобув фах фельдшера у ковельському медичному коледжі. Він працював завідувачем фельдшерсько-акушерського пункту в селі Битень, менеджером у приватній фірмі «Рута» та ТОВ «Світанок», а згодом зайнявся підприємницькою діяльністю.
З майбутньою дружиною Тетяною Олексія звела доля на приватному підприємстві «Ковельбудпостач». У подружжя народилася донька Марія, ім’я якій Олексій обрав сам. Він завжди казав, що донька – його найбільша мрія, і він прагнув, аби вона була щасливою.
Донька Марія згадує батька як сувору, але справедливу людину. Він привчав її до дисципліни та відповідальності, водночас залишаючись добрим, турботливим і чуйним.
Олексій Грищук любив природу, захоплювався риболовлею та мисливством, що допомагало йому відпочити від повсякденних турбот.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Олексій долучився до місцевої територіальної оборони. 25 лютого 2022 року він був мобілізований.
Захисник пройшов Лиманський, Покровський та Краматорський напрямки зі своєю «сталевою соткою». Доньці про військові будні він розповідав небагато, аби не хвилювати її, завжди казав: «У мене все добре».
У мене все добре
Напередодні загибелі, 16 квітня, Олексій зателефонував Марії й попросив купити йому каблучку – це був його останній подарунок доньці.
Із 24 квітня 2024 року Олексій Грищук вважався зниклим безвісти. Його рідні підтримували зв’язок із побратимами, які повідомили про загибель воїна, проте до останнього сподівалися на його повернення.
На жаль, ДНК-експертиза згодом підтвердила найстрашніше.
Свій останній бій молодший сержант, розвідник-далекомірник відділення управління командира мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини А7028 Олексій Грищук прийняв 24 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Очеретине на Донеччині.
Міський голова Ігор Чайка від імені громади висловив глибокі співчуття мамі Марії Петрівні, колишній дружині Тетяні, доньці Марії, брату Юрію з родиною та всім, хто знав і любив Олексія.
Поховали Олексія Грищука на Алеї Героїв міського кладовища. Світла пам’ять і вічна шана Герою, який віддав життя за незалежність України.
Фото Ковельської міської ради
