Кремлівський диктатор Володимир Путін переводить економіку Росії на шлях самознищення, спрямовуючи значні ресурси на глобальну агресію. Збільшення оборонного бюджету викликає занепокоєння світової спільноти щодо намірів Москви розв’язати масштабний військовий конфлікт з Північноатлантичним альянсом.
Економіка на межі краху: аналіз витрат
Про це заявив провідний оглядач Кон Кофлін у своїй колонці для британського видання The Telegraph у четвер, 1 жовтня 2026 року. Шокуюче рішення Москви збільшити військові видатки на 27% до 17,1 трлн рублів (близько 204 млрд доларів) розглядається не як демонстрація сили, а як відчайдушна авантюра режиму. Для фінансування військової машини Путін скоротив витрати на соціальну сферу, зокрема охорону здоров’я та освіту, на тлі заяв депутатів Держдуми про брак коштів у бюджеті та неминучі комунальні проблеми. Невизначені перспективи сировинного сектору, погіршені ударами ЗСУ по НПЗ та знищенням військових хабів у Дебальцевому, заганяють Кремль у глухий кут.
Історичні паралелі та наслідки
Кофлін проводить паралелі між діями Путіна та політикою Леоніда Брежнєва у 1960–1980-х роках. Тоді гонка озброєнь та вторгнення в Афганістан виснажили радянську економіку, спричинивши дефіцит товарів, крах ВПК та розпад СРСР у 1991 році. Війна проти України обходиться Кремлю так само дорого, повторюючи афганську пастку. Директор ЦРУ Джон Реткліфф, як повідомляється, намагався донести цей урок до російської верхівки під час таємного візиту до Москви. Закриті звіти спецслужб США вказують на неминучий крах російської економіки, подібний до того, що стався в СРСР наприкінці холодної війни. Гарячкове роздування бюджету є спробою Путіна показати Заходу свою рішучість та виторгувати “умови миру” до повного розпаду імперії, поки його представники марно намагаються отримати енергетичні пільги від Вашингтона. Раніше повідомлялося, що Путін змусив олігархів, які бояться санкцій, оплатити війну.
