Румунський дрон-інцидент: чому російський безпілотник влучив у дім у Галаці, пояснили.

Румунська ППО: надто мало часу та застарілі закони проти російських дронів

Російські повітряні атаки відтепер становлять пряму загрозу не лише для України, але й для сусідніх країн-членів НАТО. У ніч на п’ятницю, 29 травня 2026 року, Румунія стала свідком чергового інциденту: безпілотник-камікадзе, ймовірно російського виробництва, атакував житлову забудову в місті Галац. Падіння дрона на житловий будинок викликало обурення та поставило під сумнів ефективність системи протиповітряної оборони країни.

Чому дрон не вдалося збити: хроніка бездіяльності

Вранці того ж дня Міністерство національної оборони Румунії провело термінову прес-конференцію, намагаючись пояснити причини невдачі. Як розповів командувач силами ППО Румунії, бригадний генерал Георге Максим, військові зіткнулися з двома критичними проблемами: надзвичайно коротким часом на реагування та технічними обмеженнями наявного озброєння.

Від моменту виявлення безпілотника до його падіння минуло всього чотири хвилини. За словами генерала, цей мізерний часовий інтервал робить практично неможливим для сучасних систем виявлення, точної ідентифікації та гарантованого знищення такого швидкісного об’єкта.

Другою суттєвою перешкодою стала застарілість українських зенітних комплексів. Більшість цих систем були розроблені та виготовлені ще до того, як світ зіткнувся з феноменом “війни дронів”, який набув поширення останніми роками. Румунське оборонне відомство вже працює над терміновим оновленням застарілих систем.

Людський фактор і юридичні лабіринти

Проте, найнеочікуванішими для громадськості виявилися бюрократичні та юридичні обмеження, які зв’язують руки румунським військовим.

По-перше, діють суворі міжнародні норми. Румунські військові не мають права відкривати вогонь на ураження, якщо існує хоч найменша ймовірність, що траєкторія снаряда або його уламків може зачепити суверенний повітряний простір сусідньої держави, зокрема України. Це означає, що для обстрілу об’єкта, який знаходиться в безпосередній близькості до кордону, військові повинні діяти з надзвичайною обережністю, що, в свою чергу, збільшує час реагування.

По-друге, розгортанню протиповітряної оборони перешкоджають закони про приватну власність. На запитання журналістів, чому не були задіяні ефективні німецькі зенітні установки “Gepard”, які знаходяться на озброєнні армії, генерал Максим дав відверту відповідь: “Оскільки в країні офіційно діє мирний час, приватна власність суворо захищена законом. Радіус дії систем “Гепард” є обмеженим і становить від 1,5 до 6 км. Для їхнього бойового розміщення на тій чи іншій земельній ділянці армія зобов’язана отримати офіційну юридичну згоду від приватних власників або господарюючих суб’єктів. Там, де нам дали дозвіл, комплекси встановлені. Де власники відмовили — ми не маємо права їх розміщувати”.

Ця ситуація демонструє парадоксальну проблему: військові, які мають захищати країну, обмежені в своїх діях нормами мирного часу. Втім, Міністерство національної оборони Румунії вже працює над змінами до національного законодавства, аби усунути подібні обмеження в умовах кризових ситуацій.

Речник Міноборони Румунії Крістіан Поповічі підкреслив, що під час збиття повітряних об’єктів над житловими кварталами завжди існує високий ризик: “Румунія не може дозволити собі ризикувати і створювати під час перехоплення ще більше супутніх загроз для власного населення, ніж намагається запобігти”.