Ендометріоз: руйнуємо міфи про поширене захворювання
Ендометріоз — це стан, за якого тканина, подібна до внутрішньої слизової оболонки матки (ендометрію), починає розростатися за межами органа. За попередніми оцінками, на нього страждає близько 280 тисяч українок, проте реальна кількість може бути значно вищою. Дослідження, проведене серед гінекологічних пацієнток в Україні, виявило ендометріоз у 28,4% випадків. Поширеність та складність діагностики призводять до появи численних міфів, які часто ускладнюють розуміння захворювання.
Що таке ендометріоз насправді?
У світі приблизно 10% жінок репродуктивного віку мають ендометріоз. Через різноманітність проявів, встановлення діагнозу може затягуватися. Найхарактернішим симптомом є тазовий біль, інтенсивність якого варіюється від помірного до сильного, часто посилюючись перед та під час менструації. Залежно від локалізації, ендометріоз може впливати на фертильність. Діагностика зазвичай ґрунтується на УЗД та клінічній картині, але для уточнення діагнозу та хірургічного лікування незамінною залишається лапароскопія. Лікування індивідуальне, залежить від мети (зменшення болю, покращення фертильності), однак повного виліковування наразі не існує.
10 поширених міфів про ендометріоз
-
При ендометріозі завжди рясні та болісні менструації. Це не так. Хоча такі симптоми присутні у деяких жінок, прояви можуть бути різними: від легких спазмів до болю між менструаціями. Ендометріоз може проявлятися болем у кишківнику, при сечовипусканні, овуляторним болем або навіть болем в інших частинах тіла. Існують випадки, коли при значних вогнищах ендометріозу біль майже відсутній, що може ускладнити діагностику.
-
Вагітність «виліковує» ендометріоз. Наукові дані не підтверджують терапевтичного ефекту вагітності на ендометріоз. Хоча деякі вогнища можуть частково регресувати, інші залишаються стабільними або прогресують. Вагітність змінює гормональний фон, що може впливати на симптоми після пологів.
-
Видалення матки (гістеректомія) виліковує ендометріоз. Гістеректомія може полегшити симптоми у більшості жінок (до 84%), але не гарантує повного позбавлення від хвороби. Ендометріоз може повернутися, особливо якщо вогнища розташовані поза маткою.
-
Ендометріоз уражає лише репродуктивні органи. Хоча найчастіше вогнища знаходять у ділянці таза, вони можуть розвиватися будь-де в тілі, включаючи очеревину, легені та навіть головний мозок.
-
Ендометріоз завжди викликає сильний біль. Понад 60% жінок із діагностованим ендометріозом повідомляють про хронічний тазовий біль, проте діагноз можливий і за його відсутності. Інтенсивність болю не завжди корелює з розповсюдженістю захворювання.
-
Менопауза зупиняє ендометріоз. Ендометріоз не завжди зникає з настанням менопаузи. Він може вперше проявитися навіть через роки після її початку. За оцінками, 2-5% жінок можуть мати постменопаузальний ендометріоз.
-
Ендометріоз завжди призводить до безпліддя. Близько 30-50% жінок з ендометріозом мають труднощі із зачаттям, що пов’язано з можливими анатомічними порушеннями. Однак, багато жінок з ендометріозом успішно вагітніють природним шляхом або за допомогою репродуктивних технологій.
-
Переривання вагітності спричиняє ендометріоз. Цей міф не має наукового підтвердження. Точні причини ендометріозу досі не з’ясовані, але ймовірно, він пов’язаний з генетичною схильністю, а не з абортами.
-
КОКи (комбіновані оральні контрацептиви) виліковують ендометріоз. КОКи не виліковують, але можуть зменшити симптоми, пригнічуючи овуляцію та менструації. Найефективнішими препаратами для стабілізації ендометріозу вважаються похідні прогестерону (гестагени).
-
Високий рівень естрогену спричиняє ендометріоз. Підвищений рівень естрогену не є доведеною причиною, хоча сам гормон та його рецептори можуть брати участь у процесах розвитку хвороби. Також, активація певних лейкоцитів може сприяти запаленню та розвитку ендометріозу.
