Війна дронів і виснажені позиції: командир бригади про виклики на фронті
Українські військові змушені утримувати оборонні рубежі сотнями днів без ротації. Головними причинами цього є критичний брак особового складу та всепроникний контроль поля бою, який забезпечують безпілотні літальні апарати (БПЛА) противника. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади Руслан Габінет.
“Перша і найголовніша проблема – це дефіцит людей, – зазначив командир. – Другий фактор, який кардинально змінив характер бойових дій, – це розвиток технологій, що призвів до “прозорості” поля бою. Зараз значно менше штурмових дій відбувається при сприятливій погоді, адже і ми, і ворог бачимо все. Основна руйнівна сила, яку ми застосовуємо і яка застосовується проти нас, – це ударні безпілотні комплекси різних типів. Саме вони стали головною зброєю, витіснивши навіть артилерію на другий план. Це призводить до того, що весь особовий склад прагне потрапити або в піхоту, або в підрозділи БПЛА – це ті напрямки, які зараз розвиваються найактивніше.”
Наслідки тривалого перебування на передовій
Через гостру нестачу військових, новоприбулих бійців насамперед скеровують на заміну тих, хто найдовше перебуває на передовій. За словами командира, така ситуація суттєво обмежує боєздатність бригади та її можливості виконувати бойові завдання.
“Противник, користуючись нашою слабкістю, може нарощувати наступальні зусилля, – пояснює Руслан Габінет. – Вони закріплюються на певних ділянках, просуваються далі, закидають наші позиції живою силою і потроху рухаються вперед. Ми ж не можемо виставити додаткові оборонні рубежі або здійснити, умовно кажучи, наступальні операції для зайняття нових позицій. Для цього потрібні люди, яких у нас недостатньо. Ми не можемо цього зробити, поки наші бійці стоять на головному рубежі по 200 і більше днів”.
Тривале перебування на позиціях надзвичайно виснажує піхотинців, знижуючи їхню бойову стійкість. Водночас, командир підкреслює, що після ротації хлопці отримують належну допомогу: з ними працюють психологи, їх направляють до реабілітаційних центрів. На запитання, чи не призводить це до випадків дезертирства або самовільного залишення позицій (СЗЧ), Габінет відповів: “Є різні випадки. Дехто звільняється за станом здоров’я, адже це надзвичайно велике і серйозне фізичне та психологічне навантаження. Однак, переважна більшість залишається і продовжує боротися”.
Слід зазначити, що дані дослідження Офісу військового омбудсмана свідчать про суттєве зниження мотивації до виживання військовослужбовців вже після приблизно 40 днів перебування на позиції. Військова омбудсманка Ольга Решетилова в інтерв’ю “Українській правді” наголошувала, що таке тривале перебування на передовій є неефективним. Вона також нагадала, що, згідно з наказом Головнокомандувача, максимальний термін перебування військовослужбовця на позиції становить 15 днів.
