Святкове весілля: продовження традицій та кулінарні курйози
Сільська весільна господиня розповіла про свій 40-річний досвід обслуговування гучних весіль на Волині
Весільні традиції завжди були важливою частиною української культури. Попри плин часу, наречені й досі бажають відзначити цю особливу подію пишно та колоритно. Сільська жителька Віра Гаврилюк із села Крупа, що на Волині, більше сорока років проводить весільні застілля та ділиться моторошними і кумедними історіями про свою роботу.
## Коровай, що розбив піч
Одного разу, готуючи коровай для весільного бенкету, Віра та її помічниця зіткнулися з несподіваним викликом. Господар, напередодні зведений нову піч, мріяв, аби випіканля хлібу пройшло бездоганно. Однак своїми маніпуляціями жіноча команда довела, що навіть найретельніші плани можуть бути зруйновані.
> “Печем ми коровай. Прийшла сусідка родичка, така старша жінка. Ну і виробляємо коровай в каструлю. Я кладу тісто, я ж собі знаю, а вона: “Ой, ні, дитино, то ти щось добав, бо то буде дуже низький коровай”. Добавила, всадили в ту піч. Він такий (великий, – ред.) виріс! Як вийняти, що робити? Тамара каже: “Віра, не переживай”. Пішла, взяла сокиру, обухом трісь-трісь по тій печі – розбила і ми витягнули”, – згадує Віра.
## Кулінарні підрахунки та наслідки
Не менш кумедним виявився й інший випадок з надлишком гостей на весіллі. Господар запевняв, що на свято зібралося 250-270 чоловік, тож Віра ретельно розрахувала обсяги страв. Та коли вже гості почали з’їжджатися, з’ясувалося, що їх насправді набагато більше.
> “Коли солодке печеш, то там можна компенсувати його – щось не доклала, щось переклала. А як вже ідуть гарячі страви, закуски і холодні, там коптиш ковбаси – все більш-менш розраховуєш – на скільки людей. Сусідка прийшла до мене і каже: “А що ти якось так голубців мало зробила?” А я кажу: “Ну, дві каструлі таких десятилітрових, я думаю, що й на більше (гостей, – ред.) навіть хватить”. А вона: “Віра, це ж не 250, це 350″. Я давай робити все по-новому”, – сміється жінка.
Незважаючи на всі перипетії, Віра Гаврилюк стала справжнім знавцем весільної кухні, обслуговуючи святкування в різних куточках волинського краю протягом десятків років. Нині, у віці 73 років, ветеран весільного цеху вже не береться за такі масштабні застілля, однак ділиться цікавими спогадами.
