На Волині близьким загиблого Героя вручено нагороду від Головнокомандувача ЗСУ.

Відзнаку «Золотий Хрест» вручено родині зниклого захисника

28 липня 2026 року відбулася подія, що глибоко зворушила громаду села Овадне Володимирського району. Працівники відділення цивільно-військового співробітництва Володимирського РТЦК та СП виконали важливу місію: передали почесну відзнаку Головнокомандувача Збройних Сил України – нагрудний знак «Золотий Хрест» – родині солдата Бондара Олега Миколайовича. Ця церемонія, що відбулася відповідно до наказу №478 від 30 травня 2026 року, стала символом незламності духу та вдячності державі за подвиг захисника, чия доля наразі залишається невідомою.

Пам’ять про подвиг нескореного

Солдат Бондар Олег Миколайович, мешканець села Овадне, служив стрільцем-номером обслуги у штурмовому відділенні 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR. Його шлях у війську пролягав через найскладніші та найгарячіші напрямки бойових дій. Він брав участь у битвах, що назавжди увійшли в історію російсько-української війни як свідчення неймовірної мужності та відваги українських воїнів.

Трагічна дата – 14 травня 2026 року – назавжди закарбувалася в серцях близьких Олега Миколайовича. Саме тоді, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Никифорівка, що на Донеччині, солдат Бондар зник безвісти. Його зникнення стало глибокою втратою для родини та для всього українського народу, який береже пам’ять про кожного, хто поклав своє життя або бореться за свободу та незалежність Батьківщини.

Нагрудний знак «Золотий Хрест» є найвищою відзнакою за заслуги в боях, що вручається за особисту відвагу та героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Його вручення родині полеглого чи зниклого безвісти захисника – це не лише вшанування його особистих заслуг, а й визнання безмежної вдячності держави перед усіма, хто стоїть на захисті її майбутнього.

Історія «Золотого Хреста» як відзнаки сягає часів Української Народної Республіки, коли подібні нагороди започатковувалися для заохочення воїнів, що проявили виняткову доблесть. Відновлення цієї традиції у сучасних умовах підкреслює нерозривність зв’язку поколінь захисників України, котрі боронять свою землю від ворога.

Український народ завжди пам’ятатиме своїх Героїв. Безмежна шана та глибока вдячність – усім захисникам, які несуть на своїх плечах тягар війни, аби наступні покоління могли жити у мирній та вільній державі. Слова «Слава Україні!» та «Героям Слава!» лунають як символ непохитної віри у перемогу та вшанування тих, хто бореться за майбутнє нації.