Європа посилює протиракетну оборону, спираючись на український досвід
Десять європейських країн, включно з Україною, започаткували нову ініціативу, спрямовану на створення потужної системи антибалістичного захисту континенту. Програма FREYJA (скорочено від “Future European Radar and Missile Defence Initiative”) об’єднає технологічні розробки, виробничі потужності, радіолокаційні системи та бойовий досвід держав-учасниць. Ця оборонна коаліція, про створення якої було офіційно оголошено 13 липня, покликана не лише модернізувати наявні системи протиракетної оборони, але й вивести їх на якісно новий рівень.
Нові горизонти співпраці: від технологій до виробництва
Серед країн-засновниць FREYJA – Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія. Декларація, під якою підписалися лідери цих держав, наголошує на відкритому характері коаліції, запрошуючи до співпраці й інші країни, що поділяють її цілі. Особливо підкреслено унікальний досвід України, набутий під час протистояння російській агресії, який стане фундаментом для розробки нових оборонних рішень.
Плани коаліції передбачають формування спільних операційних вимог, створення технічних робочих груп та розробку механізмів управління. Важливим елементом стане формування дорожньої карти для впровадження перших практичних оборонних спроможностей. Значна увага приділятиметься спільній дослідницькій та інженерній роботі, пошуку джерел фінансування для флагманських проєктів, а також розширенню обміну даними між країнами-учасницями. Залучення оборонних підприємств є ключовим для реалізації цієї амбітної програми.
На презентації програми FREYJA у Парижі Президент України Володимир Зеленський зазначив, що українські фахівці наближаються до завершення розробки власної антибалістичної ракети. Цей проєкт, разом із радарними системами та іншими критично важливими компонентами, стане цінним внеском України в загальну справу. Зустріч, що зібрала глав держав, міністрів оборони, радників з національної безпеки та керівників оборонних компаній, свідчить про те, що FREYJA має всі шанси стати не лише політичною угодою, а й масштабним промисловим проєктом.
Європейські країни вже нарощують виробництво своїх систем протиповітряної оборони, таких як SAMP/T, IRIS-T та NASAMS, тоді як Сполучені Штати збільшують випуск комплексів Patriot. Однак, загальна кількість засобів, здатних ефективно протидіяти балістичним ракетам, досі залишається недостатньою для забезпечення повноцінної безпеки.
Український досвід як основа майбутнього протиракетного щита Європи
Щоденно Україна стикається з найрізноманітнішими типами російських ракет, складними траєкторіями їх польоту та комбінованими атаками. Російська армія часто використовує тактику перевантаження української протиповітряної оборони за допомогою безпілотників, а також застосовує високошвидкісні ракети, такі як “Циркон”, що створюють нові виклики для ППО.
Масштабна ракетна атака в ніч на 6 липня, коли Повітряні сили зафіксували 29 влучань балістичних ракет, яскраво продемонструвала гостроту цієї проблеми. Дефіцит перехоплювачів для сучасних систем, зокрема Patriot, суттєво обмежує можливості захисту українських міст. Україна неодноразово зверталася до партнерів із закликами прискорити постачання необхідних засобів протиповітряної та протиракетної оборони.
Крім того, Україна веде переговори зі Сполученими Штатами Америки щодо можливості отримання ліцензій на виробництво систем Patriot. Реалізація такого сценарію дозволить не лише наростити виробництво дефіцитних систем та боєприпасів на американських заводах, але й налагодити їх виготовлення на промислових майданчиках Європи та самої України.
Першим і найважливішим завданням коаліції FREYJA стане узгодження сумісності різних компонентів оборони: ракет, радарів, систем управління та виробничих потужностей. Інтеграція українського бойового досвіду в рамках цієї програми надасть європейським партнерам можливість створювати не гіпотетичний, а реальний захист, ефективний проти тих ракетних загроз, які Росія вже застосовує в ході війни.
