Тріщина в броні Z-пропаганди: українські удари викликали війну між російськими блогерами
Ефективні дії Збройних сил України, спрямовані на знищення логістичних ланцюгів та паливної інфраструктури на території Російської Федерації, призвели до безпрецедентного розколу в лавах російських військових пропагандистів. Якщо державні ЗМІ продовжують транслювати наратив про “переможні” бойові дії, то так звані “польові блогери” та колаборанти, які зазвичай займають проросійську позицію, відкрито звинувачують один одного в провалах, зокрема, через очевидні наслідки ударів по нафтобазах та дефіцит палива.
Цей внутрішній конфлікт став яскравим свідченням краху монолітної картини, яку намагається нав’язати Кремль. Замість традиційних пояснень про “перегрупування військ”, російські пропагандистські канали почали відкрито обговорювати поразки, кидаючи тінь на неефективність керівництва країни. Хоча ім’я президента Путіна прямо не згадується, натяки на хибність рішень “згори” стають все більш прозорими.
Ситуація досягла такого рівня напруги, що лояльні до режиму блогери виступили з різкою критикою на адресу телевізійних агітаторів, зокрема, тих, хто очолює канали на кшталт Соловйова. Критики стверджують, що ці “студійні патріоти” живуть в ілюзіях і висувають до армії нереалістичні вимоги, тоді як реальна ситуація на фронті далека від їхніх заяв.
Примітним прикладом такого протистояння став виступ російського військового кореспондента Олександра “Разведоса” Арутюнова, який жорстко розкритикував “студійних патріотів” за їхні заклики “почати воювати по-справжньому”. “Давай, нарешті, воювати! А ми що робимо, чорт забирай? Ну приїжджай, подивися, що там коїться. А ви не по-справжньому її… І ось якийсь тупий клоун, але цілком серйозно, ось такі слова заявляє”, — емоційно висловився Арутюнов, підкреслюючи розрив між пропагандистськими штампами та реаліями війни.
Витік інформації та дезорганізація: як блогери “допомагають” ЗСУ
Паралельно з цим скандалом, стався ще один інцидент, який викрив повну дезорганізацію в інформаційному полі російських окупаційних військ. Колишній “міністр інформації ДНР” Данило Безсонов публічно звинуватив автора каналу Fighterbomber у тому, що той, по суті, “підказав” українській армії нову ціль на півострові Крим.
Інцидент почався з того, що блогер Fighterbomber похвалився в мережі про значні поставки пального на півострів. Однак, незабаром після цього, ЗСУ успішно знищили паливну базу, а українські військові, з іронією, через соціальні мережі подякували російському пропагандисту за “допомогу”.
Безсонов, коментуючи цю ситуацію, заявив: “Іноді дивишся на всяких доводів із півмільйонною аудиторією, і ці типи пишуть: „Ха-ха, а ви знаєте, до Криму привезли паливо. Мені сорока на хвості принесла. Ні, не все так погано, до Криму привезли паливо“. Противник каже: „А, ну й собі, зараз будемо шукати“. Ага, знайшли. Минає чотири дні, і Аксьонов заявляє: „Вибачте, бензину не буде для простих громадян“. Водночас противник виставляє фотографії з тим будинком, який про це повідомив. Типу: „Ми тебе нагороджуємо, дякуємо за допомогу та за службу“. Це не вперше, там багато подібного“.
Наслідки такої “відвертості” не змусили себе довго чекати. Окупаційна влада Криму була змушена офіційно визнати гострий дефіцит бензину для цивільного населення. Цей розпад єдиного пропагандистського фронту став яскравим симптомом системної кризи, що охопила Російську Федерацію. Коли руйнується реальний фронт і палає тилова логістика, винних починають шукати всередині власної системи.
