Україна оновлює правила бронювання співробітників: що зміниться для бізнесу
Уряд України запроваджує оновлений механізм бронювання працівників, покликаний посилити вимоги до підприємств та зробити облік персоналу більш прозорим. Ці зміни, за словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева, набудуть чинності одразу після офіційного опублікування відповідної постанови уряду та завершення перехідного періоду.
Впровадження нових правил: терміни та етапи
Постанова про оновлення механізму бронювання має бути офіційно опублікована до кінця травня. Однак, перш ніж нові норми запрацюють на повну силу, передбачено 10-денний перехідний період. Орієнтовно, оновлена система бронювання стане чинною в середині червня.
Після повного запуску нової системи компанії отримають завдання переглянути списки своїх заброньованих співробітників, керуючись новими критеріями та встановленими квотами. Протягом літа підприємствам належить пройти повторне узгодження статусу “критично важливих”.
“Протягом червня міністерства й відомства мають оновити критерії критичності для підприємств. А вже в липні – серпні бізнесу доведеться заново перепогоджувати свій статус за новими вимогами”, – деталізував міністр.
Попри суттєві зміни, уряд не прогнозує значного скорочення загальної кількості заброньованих осіб. Очікується, що система й надалі охоплюватиме від 1,1 до 1,3 мільйона працівників.
Ключові зміни в системі бронювання
Нова модель бронювання запроваджує кілька вагомих змін, які безпосередньо торкнуться українського бізнесу та систем кадрового обліку.
По-перше, підвищуються вимоги до рівня заробітної плати працівників на критично важливих підприємствах. Право на бронювання отримають ті співробітники, чия середня заробітна плата становитиме не менше трьох мінімальних зарплат. Це означає, що їхній дохід має перевищувати 25 941 гривню. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, встановлено знижений поріг – 21 600 гривень.
По-друге, впроваджуються зміни в обліку сумісників. Відтепер працівник, який працює за сумісництвом, буде враховуватись у загальній квоті бронювання підприємства лише один раз, і виключно за основним місцем роботи. Це покликано унеможливити подвійне бронювання одного і того ж співробітника.
“Працівники, які працюють за сумісництвом, відтепер зараховуватимуться до загальної квоти бронювання підприємства лише один раз і винятково за одним місцем роботи”, – пояснив міністр.
По-третє, посилюється контроль за процесом визначення підприємств як “критично важливих”. Для затвердження такого статусу необхідно буде отримати погодження від Міністерства оборони та Міністерства економіки. Відповідні органи влади мають протягом місяця переглянути свої підходи до визначення критеріїв критичності.
Пропозиції Верховної Ради щодо бронювання
Паралельно з урядовими ініціативами, у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №15237 “Про справедливе бронювання”. Цей документ пропонує більш глибокі зміни до чинних правил відстрочки від мобілізації та запровадження нових механізмів участі громадян у забезпеченні обороноздатності держави.
Запропонована ініціатива надає чоловікам призовного віку можливість отримати право на звільнення від служби не лише за рахунок роботи на критично важливих підприємствах. Серед інших варіантів – сплата цільових внесків на оборону або участь у військовому резерві. Автори законопроєкту наголошують, що його мета – “зменшення суспільної напруги” та побудова більш прозорої системи бронювання, яка мінімізуватиме корупційні ризики.
Крім того, законопроєкт передбачає відмову від безстрокового бронювання на користь регулярної перевірки підстав для надання відстрочки. Важливим нововведенням є пропозиція створення Єдиного реєстру заброньованих осіб. Цей реєстр дозволить державі швидко верифікувати законність підстав для відстрочок та уникнути дублювання даних. З міркувань безпеки, реєстр не міститиме відкритої інформації про персональні дані громадян та їхні місця роботи.
Законодавча ініціатива також розширює поняття “участі в обороні”, дозволяючи замінити безпосередню військову службу роботою на об’єктах критичної інфраструктури або іншими формами підтримки держави. У разі ухвалення закону, Кабінет Міністрів України буде зобов’язаний протягом трьох місяців розробити відповідні підзаконні акти для його ефективної реалізації.
