“Мона Ліза” та таємниця холестерину: Розкрито можливий медичний “діагноз” да Вінчі
Понеділок, 11 травня 2026, 02:18
Шедевр Леонардо да Вінчі, “Мона Ліза”, написаний на зорі XVI століття, може бути не лише вершиною мистецтва, а й найдавнішим зафіксованим зображенням спадкового захворювання, яке медична наука змогла точно описати лише через понад три століття. Це відкриття, що поєднує історію живопису та медицини, привертає увагу вчених та поціновувачів мистецтва по всьому світу.
“Мальований” діагноз: що побачив Леонардо?
Предметом особливої уваги дослідників стали два виразні елементи портрета: жовтувата пляма, розташована біля лівої повіки жінки, та невеликий набряк на її правій руці. Сучасна медицина ідентифікує ці ознаки як ксантелазму та ксантому — специфічні прояви значно підвищеного рівня холестерину в організмі. Ці нарости, що мають жовтуватий відтінок, є характерними для стану, відомого як сімейна гіперхолестеринемія.
Сімейна гіперхолестеринемія – це генетичний розлад, який порушує здатність організму ефективно виводити так званий “поганий” холестерин (ліпопротеїни низької щільності). Це призводить до його накопичення в крові, що, своєю чергою, значно збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема інфарктів та інсультів, навіть у молодому віці.
Дослідження, опубліковане у 2008 році в авторитетному виданні “Current Cardiology Reviews”, висуває гіпотезу, що саме tämä спадкова недуга могла бути причиною появи згаданих видимих ознак у моделі Леонардо да Вінчі – Лізи Герардіні, дружини флорентійського торговця шовком Франческо дель Джокондо.
Прозріння минувщини: від мистецтва до медичного висновку
Норвезький лікар Лейв Осе, автор згаданого дослідження, припускає, що “Мона Ліза” може слугувати першим відомим в історії мистецтва зображенням сімейної гіперхолестеринемії. Цей висновок є особливо вражаючим, враховуючи часові рамки: картина була створена приблизно у 1506 році, тоді як наукове описання цього захворювання з’явилося значно пізніше, у 1852 році. Різниця становить 346 років – період, протягом якого медицина накопичувала знання, що дозволили розшифрувати таємниці, приховані на полотні.
Цікавим фактом, що підкріплює цю теорію, є відносно ранній вік, в якому, за історичними даними, померла сама Ліза Герардіні. Вона пішла з життя у віці 37 років. Хоча точна причина її смерті залишається невідомою, сучасні медичні знання дозволяють припустити, що сімейна гіперхолестеринемія могла стати фатальним фактором, значно підвищивши ризик розвитку кардіологічних ускладнень у такому молодому віці.
Важливо зазначити, що ефективні методи лікування підвищеного рівня холестерину, зокрема медикаментозна терапія із застосуванням статинів, стали доступними лише у XX столітті. До цього часу люди, що страждали на сімейну гіперхолестеринемію, мали обмежені шанси на довголіття.
Наявність подібних симптомів, а саме ксантом, було також відзначено на деяких інших портретах, зокрема на “Портреті старої жінки”, створеному голландським майстром Франсом Халсом близько 1663 року. Однак саме “Мона Ліза” розглядається як найбільш раннє й видатне “медичне свідчення” спадкового високого рівня холестерину в історії мистецтва, що дає нам можливість поглянути на шедевр Леонардо да Вінчі під новим, несподіваним кутом.
