Чому українська ППО змогла збити лише одну балістичну ракету? Пояснення Повітряних Сил
Начальник управління комунікацій Командування Повітряних Сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат розповів про причини низької ефективності роботи протиповітряної оборони проти балістичних ракет. За його словами, 8 ворожих ракет знайшли цілі у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Полтавській областях. Ще дві ракети, на щастя, не досягли своїх цілей, і їх зараз розшукують. Лише одну балістичну ракету українським захисникам вдалося перехопити.
Тактика ворога: розосередження ударів та вдосконалення безпілотників
Ігнат пояснив, що Росія застосувала балістичні ракети, запустивши їх з трьох різних областей: Воронезької, Ростовської та Брянської. Такий підхід дозволив противнику розосередити свої балістичні засоби, що значно ускладнило роботу української ППО. Именно тому вдалося перехопити лише один снаряд.
За словами Ігната, російські війська цілеспрямовано били балістичними ракетами по об’єктах критичної інфраструктури, паралельно масово використовуючи ударні безпілотники. Противник постійно вдосконалює свої дрони, збільшуючи кількість безпілотників із каналами управління. Це робить завдання протиповітряної оборони ще складнішим.
Незважаючи на труднощі з протидією балістиці, українські сили продемонстрували високу ефективність у боротьбі з дронами. Загалом було знищено 150 повітряних цілей, з яких 149 – зі 164 запущених безпілотників. Йдеться про різні типи дронів, зокрема “Шахед”, “Гербера”, “Італмас”, а також дрони-імітатори “Пародія”.
Виклики для ППО: дрони-імітатори та специфіка прифронтових регіонів
Полковник Ігнат також наголосив на складнощах, пов’язаних із роботою ППО у прифронтових регіонах. Особливості розміщення систем протиповітряної оборони там ускладнюють знищення дронів.
Окрему проблему створюють дрони-імітатори. Попри те, що вони не становлять значної загрози, їх візуальна схожість з ударними безпілотниками змушує українських військових витрачати додаткові ресурси та боєприпаси на їх знищення. Це саме те, чого прагне ворог – виснажити українські системи оборони.
Інноваційні методи захисту: дрони-перехоплювачі та майбутнє “дешевої ППО”
Заступник командувача сил ППО Повітряних сил Юрій Черевашенко розповів про українські розробки у сфері протиповітряної оборони. Зараз дрони-перехоплювачі збивають близько 40% ворожих повітряних цілей, і цей показник має зростати.
Ворог не стоїть на місці, адаптуючись до ефективності української ППО. Росія збільшує кількість “Шахедів”, модернізує їх та застосовує складніші тактики атак. Це змушує українські екіпажі перехоплювачів частіше вступати з дронами у керовані повітряні бої.
Черевашенко зазначив, що противник навіть оснащує БпЛА датчиками, які реагують на світло, звук і рух. Це призводить до того, що дрони починають маневрувати при спробі їх ураження.
Україна активно використовує різні типи перехоплювачів – переважно мультироторні, але також і літаючі з фіксованим крилом. Вибір залежить від швидкості цілі та умов бою. Ці дрони стали проміжною ланкою ППО, будучи дешевшими за авіацію та ефективними там, де наземні вогневі групи не можуть дістатися до цілі.
Ключем до підвищення ефективності, на думку Черевашенка, є масштабування та розвиток технологій: нові типи дронів, носії дронів та зенітно-дронові комплекси, здатні довше перебувати в повітрі та працювати як частина єдиної мережі ППО.
Авіаційний експерт Валерій Романенко підкреслює, що майбутнє за “дешевою ППО”. Зокрема, зенітні дрони вартістю 1-3 тисячі доларів можуть ефективно знищувати “Шахеди”, які коштують у десятки разів дорожче (50-70 тисяч доларів).
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про загальну ефективність української ППО у збиванні більшості повітряних цілей. Однак, він акцентував на серйозній проблемі – нестачі систем та ракет для протидії балістичним ударам, визнаючи антибалістичний захист як найслабше місце, незважаючи на наявність відповідних комплексів. 4 травня глава держави повідомив, що постачання антибалістичних ракет для України буде продовжено в рамках програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List), про це він сказав після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте.
