На Волині прощаються з Героєм: життя, присвячене служінню
У неділю, 3 травня, на Волині проводжали в останню путь Володимира Карпука – багатогранного чоловіка, чиє життя обірвалося на 51-му році. Він був не лише учасником АТО, колишнім членом добровольчого формування територіальної громади, а й невтомним волонтером. Останні роки служби Володимир Карпук присвятив посаді старшого стрільця взводу охорони 5-го відділу Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Про втрату повідомив міський голова Ковеля Ігор Чайка, висловивши глибокі співчуття рідним та близьким.
Шлях воїна та захисника
Володимир Карпук народився 17 грудня 1975 року. Його освітній шлях пролягав через середню загальноосвітню школу №11 та Шацький лісовий технікум. У послужному списку Володимира – робота на комунальних підприємствах «Добробут» та «Ковельтепло», трудова діяльність на залізниці, а також досвід роботи у приватних компаніях.
Проте покликання до захисту України відгукнулося в його душі особливо сильно. У 2017 році Володимир підписав контракт і вступив до лав української армії, де служив у розвідці. За сумлінне виконання своїх обов’язків він був відзначений медаллю – свідченням його відданості та професіоналізму.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Володимир Карпук не залишився осторонь. Він став активним членом добровольчого формування територіальної громади, де добросовісно патрулював місто, забезпечуючи його безпеку. Його волонтерська діяльність також була неоціненною. Неодноразово Володимир їздив у прифронтову зону, доставляючи необхідну допомогу та підтримку нашим захисникам.
16 лютого 2026 року Володимир Карпук був мобілізований. За станом здоров’я його служба проходила в Ковельському РТЦК та СП, де він продовжував віддано нести військову службу.
На жаль, 10 квітня під час виконання службових обов’язків, життя Володимира обірвав гіпертонічний криз. Медики доклали максимум зусиль, аби врятувати його, проте 1 травня 2026 року серце відважного воїна, патріота та невтомного трударя назавжди зупинилося. Йому було лише 50 років.
Володимира Карпука поховали з військовими почестями на Алеї Героїв, що стало символом його виняткового внеску у захист Батьківщини.
Міський голова Ковеля висловив найщиріші співчуття матері Володимира, Ніні Іванівні, його доньці Тетяні з родиною, сину Владиславу, сестрі Валентині, дружині Наталі, а також усім рідним та близьким. «Вічна пам’ять і слава!» – ці слова стали останнім шаною видатній людині, яка гідно прожила своє життя, присвятивши його служінню Україні.
