Головний сержант роти снайперів спецпризначення, відомий як “Раптор”, відверто висловив свою позицію щодо чоловіків, які намагаються уникнути мобілізації, роботи Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та тих, хто дезертирує вже після призову. Він пояснив, чому так звана “бусифікація”, тобто примусовий призов на вулицях, виявляється неефективною, і чому це не врятує від служби тих, хто здоровий і має уникати її.
### Ухилянти, ТЦК та страх мобілізації
“Раптор” зазначає, що страх перед ТЦК серед чоловіків часто породжує найгірші сценарії ще до фактичного звернення до установи. Багато хто сприймає виклик до ТЦК як незворотний крок, після якого їх одразу “зроблять рабом” і відправлять на смерть. Однак, за словами сержанта, дійсність часто відрізняється від уявлень. Після проходження Військово-лікарської комісії (ВЛК) осіб із реальними проблемами зі здоров’ям відпускають, що він бачив неодноразово. “Коли людина потрапляє до ТЦК, вона проходить ВЛК. Якщо в неї дійсно є вади зі здоров’ям, я неодноразово бачив, як їй віддають телефон, документи, особисті речі і кажуть: ‘Іди'”, – розповів він.
Сам “Раптор” визнає, що раніше мав гіршу думку про ТЦК, але співпраця з нинішніми працівниками, серед яких є колишні військові після поранень, змінила його погляди. Він зазначив, що більшість з них – це люди, яким поставлено завдання забезпечити армію особовим складом. “Не так страшний чорт, як його малюють. Я теж думав, що ТЦКшники, звичайно, виродки. Можливо, якісь і є, але ті, з якими я зараз співпрацюю, – абсолютно адекватні хлопці”, – заявив він.
Він наголосив на критичній необхідності нового поповнення для армії, оскільки йдеться вже не про резерви, як у 2022-2023 роках, а про термінову потребу в доукомплектуванні частин для заміни та підсилення.
### “Бусифікація” – прояв кризи
Водночас “Раптор” не приховує свого невдоволення практикою силового призову чоловіків на вулицях. Він вважає, що такий підхід, коли військовослужбовці “ловлять” чоловіків, виглядає образливо як для самих військових, так і для суспільства, свідчачи про складну ситуацію, в якій опинилася країна під час війни. “Мені дуже бридко дивитись, що люди у формі ловлять чоловіків. Це виглядає з обох сторін максимально огидно. Мене дратує сама думка про те, що це відбувається в моїй державі, в моїй країні”, – сказав він.
Він пояснює, що тому віддає перевагу службам, де співпраця відбувається з мотивованими людьми, які самі виявили бажання служити.
Прогнозується, що в Україні буде проведена комплексна реформа мобілізації, яка має на меті змінити підходи до військового обліку та роботи ТЦК. Зокрема, розглядається можливість зняття з розшуку близько 2 мільйонів осіб, проте для них планується визначити нову процедуру. Крім того, частину процесів мають перевести в цифровізований формат для зменшення людського фактору та конфліктів.
“Раптор” застерігає здорових чоловіків, які сподіваються перечекати війну вдома, від марних ілюзій. Він переконаний, що служити доведеться всім, хто не має законних підстав для відстрочки або проблем зі здоров’ям. “Воювати будуть усі. Ніхто від війни нікуди не сховається. Якщо ти здоровий хлопець, ти будеш служити. Хочеш ти цього чи ні”, – наголосив він.
Він висловлює розуміння до тих, хто має офіційну відстрочку або приносить користь державі на своєму місці. Однак, тим, хто розуміє неминучість мобілізації, він радить самостійно шукати підрозділ. За його словами, свідомий вибір місця служби суттєво підвищує якість служби як для самого військового, так і для його підрозділу.
### Причини неефективності “бусифікації”
Системний призов усіх підряд і примусове відправлення до війська виявляється неефективним, оскільки така система часто зазнає краху на початкових етапах. “Раптор” зазначає, що значна частина мобілізованих, які не мають мотивації, втікає вже після базової військової підготовки, йдучи в самовільне залишення частини (СЗЧ). Через це підрозділи не отримують вмотивованого поповнення, а процес мобілізації перетворюється на короткий шлях від затримання до втечі. “Це неефективно взагалі. Кажуть: ‘Я за тиждень трьох набрав’. А наступного тижня ці хлопці вже з навчального центру втекли в СЗЧ. Зараз ми говоримо про невмотивованих людей, які не розуміють, навіщо їм треба захищати свою країну”, – пояснив він.
Він проводить різницю між нинішньою хвилею втеч і ситуаціями минулих років, коли бійці йшли в СЗЧ з метою переведення до бажаних підрозділів, залишаючись мотивованими до боротьби. Сьогодні ж мова йде про тих, хто не розуміє своєї ролі у війні, не бажає змінювати звичне життя на нижчу платню та вищий ризик, тому намагається уникнути служби до останнього. “Іх все одно спіймають, якщо самі не підуть”, – підкреслив “Раптор”.
Саме тому він не розуміє, чому деякі здорові чоловіки не вживають заходів для самостійного вибору підрозділу та виду служби. На його думку, перечекати війну вдома неможливо: якщо людина не піде добровільно, її все одно знайдуть і мобілізують.
